Хто такі "Бунтарки", як вони готуються до сходження та для чого їм це потрібно, розповідає Travel24.
Читайте також 5 місць України, які схожі на світові локації немов дві краплі води – фото
"Бунтарки" – команди пластового куреня, який активно розвивається й об'єднує 17 дівчат з різних куточків України. Мета їх Експедиції – надихнути людей реалізовувати свої мрії. Показати, що обмежень не існує, якщо правильно використовувати ресурси й силу власного та командного лідерства.
Ще раніше, готуючись до експедиції, дівчата піднялись на гору Арарат в Туреччині та пробігли власноруч організований марафон. Цікаво те, що команда Експедиції не є професійними альпіністками.
Сходження учасниць експедиції на гору Арарат / uawomenexpedition.com
З чого все почалося?
Першою ціллю команди у 2020 році було здійснити сходження на вершину вище 6 тисяч метрів. Ініціаторкою експедиції є Оксана Літинська, яка має досвід сходження на сім найвищих вершин різних континентів світу, зокрема на Еверест.
Спершу команда Першої жіночої експедиції планувала підійнятися на найвищу вершину Південної Америки – Аконкагуа, що має висоту 6962 метри. Але коронавірусна ситуація, що склалася в Аргентині, змінила плани "Бунтарок". Після Аргентини вони переспрямували плани на Чилі – Охос-дель-Саладо – найвищий вулкан у світі із висотою 6891 метра, але зрештою карантин "привів" їх до Еквадору. У планах експедиції – піднятися на 5 вулканів, серед яких три найвищих в Еквадорі – Каямбе, Котопаксі та Чимборасо.
Каямбе розташований просто на екваторі й вважається найвищою та найхолоднішою точкою екватору, а ще це третій найвищий вулкан в Еквадорі.
Вулкан Каямбе в Еквадорі / peakfinder.ru
Котопаксі – другий за висотою вулкан в Еквадорі та найвищий активний у світі.
Чимборасо – неактивний стратовулкан, найвища вершина Еквадору, його висота – 6267 метри.
Якщо команді вдасться здійснити ці сходження – вони стануть першою українською жіночою експедицією на Чимборасо.
Хто в складі "Бунтарок"?
У складі експедиції дві менторки: Оксана Літинська та Юлія Зі, яка має досвід альпіністських сходжень у Гімалаях.
Оксана Літинська під час експедиції на гору Арарат / Yulia Zi/Facebook
Також у команді – сім пластунок : Юліана Стрипа, Галина Стрипа, Анна Олексин, Роксоляна Сидорська, Марія Павлишак-Задорожна, Юліана Гладиш та Тетяна Пацай.
Зараз дівчата активно готуються: виконують фізичні тренування, добирають спорядження, обговорюють усі ризики, які можуть з ними трапитися під час сходження.
У чому складність висотного сходження?
Складність полягає, власне, у висоті. Медично визнано, що симптоми гірської хвороби можуть починатись і на висоті від 1500 метрів. Це характеризується нудотою, блювотою, головним болем, запамороченням, слабкістю. Найгіршими виявами гірської хвороби є набряки легень або мозку – це смертельно небезпечно. Але якщо добре готуватися і поступово акліматизуватися – цього можна уникнути.
Висотне сходження потребує багатьох навичок: вміння користуватися спорядженням, ходити по льодовику, ходити у зв'язці, організувати страховку, "читати" маршрут тощо.
Учасниці експедиції неподалік від гори Арарат / uawomenexpedition.com
Дівчата спробують піднятися на вулкани Еквадору, які частково є «технічними» вершинами – там є льодові тріщини, які треба вміти подолати.
Цікаво На Львівщині запустять веломаршрут, який об'єднає пів сотні туристичних локацій: деталі
Чи потрібно тренуватися перед сходженням?
Тренування – це той внесок в успішність сходження, який має зробити кожен учасник експедиції. Це підтвердження серйозності своїх намірів, повага до членів команди та мінімізація ризиків, пов’язаних із фізичним станом.
Фізична підготовка повинна початися за декілька місяців до дня сходження. Жіноча Експедиція почала готуватися за 9 місяців та мала проміжні пункти: марафонський забіг та сходження на вершину Арарат (5137 метрів, Туреччина), щоб перевірити організм на висоті.
Головне завдання тренувань – призвичаїти організм до умов, які його спіткають на висоті. Що вище ви підіймаєтесь, то менше в повітрі кисню. Щоби поповнювати його нестачу, серцебиття пришвидшується, і виникає задишка.
Як тренуються "Бунтарки"?
Біг на низькому пульсі близько 1 – 2,5 години декілька разів на тиждень – це значна частина їх тренувань. Дівчата зазначають, що бігти потрібно так, щоби можна було розмовляти або дихати носом, а в кінці пробіжки не відчувати втоми та задишки.
Пробіжка учасниць майбутньої експедиції / uawomenexpedition.com
Ціль – тривале рівномірне фізичне навантаження за стабільного пульсу не на межі можливостей. На висоті з таким пульсом ви будете рухатися майже безперервно, тому важливо привчити організм, що це норма. З часом ви відчуєте, що більші навантаження виконуєте з нижчим пульсом, ніж до того, а серцебиття стане більш стабільним.
Наступне, що потрібно тренувати, – витривалість.
Пізніше, коли ви звикнете до навантажень, потрібно додати ходіння вгору з важким наплічником (поступово збільшуючи вагу та висоту). Максимальна вага наплічника та набір висоти залежатиме від маршруту вашого сходження.
Готуючись до експедиції, дівчата тренуються з наплічником вагою близько 10 – 20 кілограмів, набираючи висоту 500 – 800 метрів.
Також 1 – 2 рази на тиждень дівчата мають силові тренування 30 – 60 хвилин з акцентом на специфіку гірських сходжень, які забезпечують зміцнення загального м'язового скелета та ніг.
Важливо правильно планувати тренування та не нашкодити собі: робити розминки і завершення вправ, навантаження збільшувати поступово, тренуватися правильно і повільно, чергувати вправи з різними акцентами, влаштовувати тижні відновлення з меншими навантаженнями.
Читайте також Мандрівка для карантинного дозвілля: на Закарпатті почали розвивати бьордвотчинг
Дівчата добре розуміють, що в їхні плани на грудень 2020-го будь-якої миті може втрутитися пандемія. У них є запасні варіанти сходжень на інші вершини, якщо ситуація з коронавірусом загостриться.