Легендарні затори, висотки, які дзеркалять хмари, і вуличні каструлі, які ніколи не холонуть. Усе це і набагато більше – про Джакарту, і 24 Канал розповість про неї докладніше.
Дивіться також У цій морській країні туристи мандрують одразу у трьох часових поясах – а ще там є дракони
Гігантський мегаполіс із супом за долар: що варто знати про Джакарту?
На північно-західному узбережжі острова Ява, там де річка Чіліванг зустрічається з Яванським морем, розкинулася столиця Індонезії – Джакарта. Це найбільше місто у країні та один із найбільших міських агломератів Землі – його називають Джабодетабек (Джакарта, Богор, Депок, Тангеранг і Бекасі), і там живуть щонайменше три десятки мільйонів людей.
Північна частина самої Джакарти – пласкі рівнини, іноді навіть нижче рівня моря. На жаль, просідання ґрунтів, а цей процес тут один із найжорсткіших у світі, призводить до того, що місто щороку занурюється на кілька сантиметрів під воду. Але це не заважає мешкати тут приблизно 12 мільйонам людей на площі у 661 квадратний кілометр, як пише Britannica (що, скажімо, відчутно менше, ніж у Києва).
Одразу важливо сказати про ціни у Джакарті, і найлегше це зробити за допомогою їжі. До прикладу, насі горенг (смажений рис) обходиться в 0,6 – 1,2 долара, сате аям (курячі шампури) – близько 1,2 долара, а сото бетаві (яловичий суп) – 1,8.
Взагалі, джакартська вулична їжа – це окрема поема, переважно на кокосовому молоці й з арахісовим соусом. А вулиця Джалан Сабанг поблизу Монаса – мало не обов'язкове місце для туриста, адже саме там стоїть легендарний гастрономічний ряд, який не закривають до глибокої ночі.
Чудове зображення Джакарти з дрона: дивіться відео exploretheworld4k
Голландська Батавія і тунель між богами: як Джакарта дивує навіть бувалого?
Найвідомішим районом Джакарти є, мабуть, Кота-Туа (Старе місто). Це фактично залишки голландської Батавії, яка виникла у 1619 році як форпост Голландської Ост-Індської компанії й виросла у найпишніше колоніальне місто Азії, як пише whatsnewindonesia.com.
Сьогодні тут збереглася архітектура XVII – XIX століть, зокрема колишня ратуша, де тепер Музей історії Джакарти на площі Фатахілла. Ця площа, до слова, є місцевим "ринком емоцій" – тут музиканти, художники, торговці оточують одне одного та туристів тісним натовпом. У цьому самому районі розташовані Морський музей, Музей ляльок-ваянг і легендарне Café Batavia.
Далі привертає до себе увагу Монумент незалежності Монас – 132-метровий мармуровий обеліск, увінчаний позолоченим полум'ям. Він стоїть у серці площі Мердека і має оглядовий майданчик, куди можна піднятися за смішні гроші – десь півтора долара. Зверху видно, як бетонний килим Джакарти простягається вусібіч до горизонту.
Навпроти Монаса розташована мечеть Істікляль – найбільша у Південно-Східній Азії й розрахована на 200 000 вірян. Просто через вулицю – Джакартський собор. Цікаво, що ці дві споруди різних релігій з'єднує підземний тунель Сілатурагмі – символ релігійної терпимості Індонезії. Туристи спокійно можуть відвідувати храми, але тільки поза часом молитов.
Турист побував нещодавно у Джакарті та поділився враженнями: дивіться відео indietraveller
Що важливо знати українцям для поїздки у Джакарту?
Громадяни України можуть отримати електронну візу в Індонезію онлайн до поїздки або візу по прибуттю в аеропорту. Вона коштує приблизно 30 доларів та дозволяє перебувати у країні до 30 днів із можливістю продовження ще на 30, як пише visitukraine.today.
Звернімо увагу, що з 1 жовтня 2025 року усі іноземні туристи зобов'язані заповнити цифрову картку All Indonesia перед в'їздом. І це добре, бо вона замінила декілька попередніх форм – митну декларацію, медичну форму SATUSEHAT та імміграційні дані. Її слід подати онлайн не раніше ніж за 3 дні до приїзду.
Загалом, Джакарта – місто, яке не намагається сподобатися, але рідко коли може не сподобатися. Воно живе у шаленому ритмі, тісні й довгі затори тут вже стали легендарними, але ті, хто готовий підлаштуватися, здобуде не просто здатний вразити захід сонця над Яванським морем, а унікальний досвід єднання з одним із найдивовижніших мегаполісів планети. Ба й інші туристи навряд чи набридатимуть, адже більшість прямуватимуть на Балі.