У цьому затишному містечку на Львівщині Івану Франку доводилося спати у труні

Сіль зробила це невелике містечко за сотню кілометрів від Львова одним із найзаможніших на Галичині у середньовіччі. Але тут є чимало й інших цікавинок – завдяки zaxid.net розповімо про це докладніше.

Дивіться також Де насправді народився Іван Франко та до чого тут Івано-Франківськ

Дрогобич на Львівщині: де Іван Франко спав у трунах і що тут збереглося з тих часів?

Сьогодні Дрогобич – це непопсовий туристичний напрямок із власним об'єктом ЮНЕСКО, готичним костелом XIV століття і старовинними віллами, які мало хто очікує знайти у місті такого розміру. А ще з ним пов'язана вкрай неординарна історія з життя українського генія Івана Франка.

Франко приїхав до Дрогобича у 1864 році восьмирічним хлопчиком, аби вчитись у Василіанській школі, а згодом у гімназії. Жив він у далекої родички, яка тримала столярну майстерню і виготовляла труни. Так от, через брак місця юному Івану доводилось спати просто у майстерні – серед готових трун, а часом і всередині них, як пише rbc.ua.

Власне, про це Іван Франко розповідав у своєму автобіографічному творі "У столярні". У частині "Малярство цьоці Кошицької" ми бачимо такі рядки:

"Бували й такі часи, що мені доводилося спати в свіжих домовинах, коли в столярні їх роблено більше, а задля браку місця їх не було де класти, як тільки на моїм тапчані: тоді домовину клали на тапчан, а мені стелили в ній, і я спав преспокійно, антиципуючи вічний сон її властивого хазяїна. Та моя мати, довідавшися про се, запротестувала проти того, і мені перестали стелити в домовинах; "цьоця", здається, звинялася навіть, що вона нічого не знає про се і що Ясько кілька разів стелив мені в домовинах на жарт."

Цей моторошний досвід письменник пізніше згадував із гіркою іронією, з іншого боку саме у Дрогобичі він почав збирати бібліотеку, яка з кількасот книжок з часом виросла до десятка тисяч томів. І саме тут Іван Франко написав перші серйозні твори, та й згодом зберіг зв'язок із регіоном – аж до знаменитого вірша "Похвала Дрогобича".

Чим Дрогобич тішить гостей у наші дні? Серце міста – площа Ринок з Ратушею XV століття. Тут є 40-метрова вежа з годинником, звідки відкривається панорама всього міста. Підйом на оглядовий майданчик працює щодня, за вхід беруть символічні кілька гривень.

Та справжня перлина міста – дерев'яна (за бойківською технікою) церква Святого Юра XV століття, що є у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як частина групи "Дерев'яні церкви Карпатського регіону". Усередині стіни вкриті оригінальними фресками XVII – XVIII століть, які збереглись у навдивовижу гарному стані.

Дрогобич – місто солі, красивої архітектури та інших цікавинок: дивіться відео truskavetstravel

Поруч – костел Святого Бартоломея, готична споруда, перша письмова згадка про яку датована 1392 роком. Це одна з найвизначніших готичних пам'яток України, і стоїть вона у невеликому провінційному місті, яке більшість туристів дарма проїжджають.

Вулиця Шевченка, колишня Панська – окремий маршрут для поціновувачів архітектури. Тут збереглися вілли магнатів кінця XIX століття з ліпниною на фасадах, чавунними воротами й брамами. В одній з них нині тюрма, в інших – школи, лікарні.

З Дрогобича до Львова можна доїхати десь за 90 хвилин автівкою. А перед прогулянкою чи після слід обов'язково скуштувати фірмову місцеву каву – з дрогобицькою сіллю, яка вже стала брендом міста.

Які ще туристичні міста Львівської області варто відвідати?

• Трускавець відомий передусім як бальнеологічний курорт із мінеральною водою "Нафтуся". Мало хто їде туди заради архітектури, але й вона є – це старовинні вілли кінця XIX та початку XX століть, зведені у часи австрійського курортного буму серед карпатських сосен.

• Стрий, Золочів і Жовква – три красиві міста регіону, до яких можна доїхати електричкою зі Львова. Стрий цікавий австрійськими будівлями й церквою Архістратига Михаїла, Золочів – замком і японським садом, а Жовква – взагалі ренесансне місто-фортеця з добре збереженим замком.