Щороку Чернівці відвідують тисячі відпочивальників. І це не дивно, адже місто має багату історію, про що атмосферно нагадує кожна вуличка. В яку пору року краще їхати у Чернівці? Та будь-коли, тільки не відкладайте поїздку, адже це місто неодмінно додасть вам натхнення!
До теми Ще одна причина поїхати до Чернівців: неподалік міста розквітло хризантемове поле
Трішки історії
Як і чимало міст України, Чернівці мають особливу історію походження назви. Звісно, достеменно невідомо, хто її створив і коли, однак є припущення, що вона походить від міста-фортеці Чернь на Пруті або Чорного міста.
Перша згадка про Чернівці датується 8 жовтня 1408 року. Тоді молдавський воєвода Олександр Добрий вніс назву міста до статутної грамоти. Документ зобов'язував львівських і подільських купців платити мито, тому всі торговці добре знали, де розташовані Чернівці. З 1457 року ця назва набула ще більшого розголосу, адже місто стало ринковим та адміністративним центром усього регіону.
Історичні факти повпливали на сьогодення: саме 8 жовтня українці відзначають День Чернівців.
Історія назви Чернівців / Фото Unsplash
Як доїхати до Чернівців
До Чернівців можна доїхати власним автомобілем. Зокрема, дорога зі Львова займе до 4 годин. Також можна скористатися послугами BlaBlaCar, або ж обрати міжміські рейсові автобуси.
Деякі туристи знайдуть романтику в подорожі потягом. До Чернівців курсують прямі рейси з Києва, Одеси та Львова. Цей варіант мандрівки буде більш комфортним та бюджетним, однак варто врахувати, що за новими карантинними правилами провідники Укрзалізниці будуть впускати пасажирів тільки із сертифікатами вакцинації або ж негативними ПЛР-тестами.
Чим здивують Чернівці: список must visit
Люди, які відвідають це місто вперше, будуть приємно вражені, побачивши історичні вулиці, будівлі, що нагадують величний Львів чи польський Краків.
Туристи тут – часті гості, однак ви не знайдете натовпу мандрівників, що створюватимуть черги біля пам'яток архітектури. Саме тому, приїжджаючи до Чернівців, ви відчуєте затишок, як вдома. Та нудьгувати тут не доведеться, адже кожна вуличка нагадуватиме інстаграмну локацію. Що ж варто побачити у Чернівцях – дізнавайтесь у добірці.
Рекомендуємо Міст-привид та Чотири кавалери: маловідомі місця Хмельниччини, які варті уваги туриста
Університет імені Юрія Федьковича, або "український Гоґвортс"
Досі чекаєте лист з Гоґвортсу? Не гайте часу, адже "школу чаклунів" можна побачити у Чернівцях. Тільки тут ми називаємо її Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича. У цій будівлі й справді відчувається якась особлива магічна атмосфера, а заклад заворожує своїми масштабами.
Чернівецький університет / Фото Unsplash
Гуляючи цими довгими розкішними коридорами, починаєш думати: "А, може, тут дійсно студенти варять зілля, володіють чарівними паличками та грають у квідич?" Та навіть якщо ви не є прихильниками "Гаррі Поттера", будівля університету, без сумніву, вас вразить.
Університет всередині не менш приголомшливий / Фото Unsplash
Вулиця Ольги Кобилянської – перлина міста
У жодному разі не можна пройти повз найбільшої та найкрасивішої пішохідної вулиці Ольги Кобилянської, адже це – справжня окраса Чернівців. "Вулиця, що веде до лісу", – так називали цю мальовничу локацію у XIX столітті, інформує VseOsvita. У 1940 році її перейменували на вулицю Ольги Кобилянської – знаменитої письменниці Буковини.
Тут розташована велика кількість кав'ярень та закладів на будь-який смак, де можна знайти щось перекусити, а також лунає вулична музика, під яку хочеться співати і танцювати.
Чернівці взимку / Фото Оленка Кук
Існують десятки легенд про цю вулицю, найвідоміша з яких – історія особливого догляду за бруківкою, яку підмітали трояндами. Двірників намагалися вибрати із знаннями мови на випадок, якщо іноземні туристи захочуть дізнатися якусь інформацію. Після укладання бруківки її особливо утримували у чистоті і навіть мили кілька разів на день.
Правда це чи ні, можна лише здогадуватися, але те, що чернівчани люблять своє місто та мають велику шану до його історії – беззаперечний факт. Тому на вулиці встановили пам'ятник двірнику.
Вулиця Ольги Кобилянської / Фото Unsplash
Центральна площа
У самому серці Чернівців розташована Центральна площа, від якої можна побудувати свій маршрут у будь-який куточок міста. Головною пам'яткою є ратуша – будинок зі 126 сходинками та високою вежею, на вершині якої є шпиль з мідною кулею і майорить прапор України. У минулому цю вежу використовували ще як пожежний пост: із висоти 50 метрів можна було спостерігати за ситуацією в місті.
Відвідайте ратушу опівдні, адже в цей час на дах виходить трубач в національному буковинському одязі та грає українську пісню "Марічка".
Ратуша Чернівців / Фото IGoToWorld
Будинок-корабель
Варто побачити і "корабель" серед будинків цього незвичайного міста. Знайти споруду можна на розі вулиць Головної та Шолом Алейхема. Звужений фасад й справді нагадує ніс корабля, просторий балкон – палубу, а маленька вежа схожа на щоглу. Все це безумовно викликає цікавість до історії.
Одна з легенд розповідає про двох братів: торговця і моряка. Коли останній завершив свої подорожі та повернувся додому, чоловіки запланували звести будинок. Обидвоє любили море, а тому вирішили побудувати маєток у формі корабля.
Будинок-корабель у Чернівцях / Фото AgovTravel
Не пропустіть Від Синевиру до Дземброні: локації України, які слід відвідати цієї осені – мальовнича добірка
Собор Святого Духа
Неподалік вулиці Ольги Кобилянської ви побачите світло-рожеві стіни Собору Святого Духа. Споруда зведена у стилі пізнього класицизму. Усіх туристів завжди цікавить, чому ж архітектори обрали саме цей колір, а іноземці навіть жартували, що це – "церква Барбі".
Собор Святого Духа у Чернівцях / Фото Вікіпедія
Турецька площа
У Чернівцях можна знайти і Турецьку площу. Створена вона у XVI столітті, після приєднання Буковини до Османських земель.
У 2006 році площу реконструювали: тут оновили покриття та сходи, а також встановили фонтан в античному стилі. Окрім цього, на Турецькій площі є криниця, прикрашена білим мармуром і прозорим склом з кованими елементами.
Турецька площа / Фото MD Ukraine
Ця локація в Чернівцях точно змусить вас зупинитись та помилуватися видом на місто. Влітку тут влаштовують Петрівський ярмарок, де можна скуштувати традиційні місцеві страви, придбати буковинські вироби з лози, дерева, вишитий одяг, кераміку тощо. А от взимку на вас чекає засніжена площа, яка романтично освітлюється ліхтарями.
Турецька площа взимку / Фото Оленка Кук
Театральна площа
Ще одна з найстаріших площ Чернівців вабить велику кількість відпочивальників. Її периметр обсаджений деревами та квітами, що створює особливий затишок.
Театральна площа у Чернівцях / Фото Вікіпедія
Головною родзинкою Театральної площі є Музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської. Перед ним можна побачити витончену скульптуру письменниці, яку особливо шанують у Чернівцях. Та це не єдине, що вразить туристів: тут з'явилася справжня “Алея зірок”, де зібрано десятки славетних імен музикантів, що почали свою кар'єру на великій сцені цього міста.
Миколаївський кафедральний собор
Миколаївський кафедральний собор / Фото Вікіпедія
Вам здається, що раптом виникли проблеми із зором, дивлячись на фото? Не поспішайте до окуліста, адже це Миколаївський кафедральний собор, особливістю якого є унікальні закручені куполи. Через таку архітектуру він навіть має назву "П'яна церква".
Всередині споруда не менш особлива. Тут зберігаються старі ікони та вітражі, є мощі мучеників, а вівтар розташований по праву руку, а не в центрі, як в інших храмах.
Мурали
Чернівці – місто творчих людей. А тому на затишних вуличках можна знайти стильні мурали. В одній з міжбудинкових арок, що поблизу Соборної площі, туристи побачать зображення Майкла Джексона. А на вулиці Сагайдачного вас буде очікувати яскравий портрет іспанського художника Сальвадора Далі.
Андрій Кузьменко, Боб Марлі, янгол чи веселка: чернівецькі митці майстерно підбирають героїв для кожної з локацій.
Майкл Джексон став героєм муралу у Чернівцях / Фото ВВС
Безумовно, Чернівці зможуть приголомшити навіть вибагливого туриста. Це місто затишку, запашних кав'ярень, величних споруд та гучних пісень вуличних музикантів.
Автор: Валерія Головачова, студентка ЛНУ імені Івана Франка