Чи справді існує річка Стікс, оспівана у давньогрецькій міфології

Утім, почати треба навіть із того, що потойбічних річок в уяві давніх греків було 5, а не один Стікс. З посиланням на матеріали енциклопедії Britannica розповідаємо про це докладніше.

Дивіться також Не Ніагарський: де розташований найвищий водоспад у світі

Чи справді міфічна річка смерті Стікс ховається у горах Греції?

Стікс як окрема "потойбічна" річка у реальному світі не існує, природно, але її образ таки пов'язують із конкретним струмком. Мовиться про Мавронері у горах Пелопоннесу. Сучасні дослідники вважають, що тамтешня отруйна гірська вода могла стати джерелом моторошної репутації Стіксу у легендах.

У давньогрецькій міфології Стікс була однією з п'яти річок підземного світу, поруч з Ахеронтом, Кокітом, Летою та Піріфлегетоном. Назву перекладають як "та, що спричиняє тремтіння (від жаху)" і пов'язують з відразою до смерті.

Як зазначає theoi.com, Стікс – це не тільки річка, а й титаніда, донька Океана, яка пішла на союз із Зевсом у війнах титанів і після цього стала богинею. А богиня перемоги Ніка – це її донька. 

У гомерівських поемах боги клялися водами Стіксу, і це була найсуворіша й невідворотна присяга для безсмертних. За Гесіодом, бог, який порушував таку клятву, на тривалий час втрачав силу й місце на Олімпі.

Вже античні автори співвідносили Стікс із реальним струмком Мавронері – "Чорна вода" у перекладі – біля давнього міста Нонакріс у горах Аркадії. Давні греки вірили, що ця вода отруйна, причім настільки, що роз'їдає посуд – крім хіба зробленого з кінського чи ослячого копита.

Річечка Мавронері могла бути прототипом для Стіксу: дивіться відео ConstantinosPapanikolaou

Сучасні геологи й історики припускають, що у Мавронері дійсно були природні токсини, пов'язані з вапняками та мікроорганізмами, які накопичувалися у гірській воді. Ба більше, є гіпотеза, хоч і не надто поширена, що саме тамтешньою водою отруїли Олександра Македонського.

До слова, серед інших "річок смерті" грецького підземного світу друга найвідоміша – Ахерон – є реальною річкою на заході Греції. В античних текстах її часто описували як вхід до Гадесу, де душі померлих переходили до потойбіччя.

У пізніших римських джерелах Стікс іноді перебирає на себе роль головної межі між світом живих і мертвих, через яку Харон перевозить душі. Ось так міфологія нашарувалася на географію.

Сьогодні Мавронері геть не схожий на широку темну ріку з міфології. Це невеликий, але відомий серед істориків та мандрівників струмок у горах на півночі Пелопоннесу, і через нього можна навіть перейти та повернутися – цілком безпечно.

Які ще найвідоміші у світі річки варто побачити?

• Найдовшою річкою світу офіційно вважають Ніл. Мовиться про близько 6650 кілометрів. Водночас частина дослідників усе ще дискутують, чи не є Амазонка довшою – бо є інші варіанти, як визначати її початок.

• А проте безсумнівно Амазонку вважають найбільшою річкою світу за об’ємом води та площею басейну. Нею проходить до 20% усього річкового стоку планети, а її басейн охоплює 9 країн Південної Америки.