Перших 10 кілометрів дуже важкої дороги долаються досить швидко. Проте, на цей раз вирішили дістатися траси іншим шляхом, тому скористалися підказкою місцевих селян, які й розповіли про альтернативну дорогу. Та й ми боялися, що перевал Джогіль нам вдруге не подолати.
Читайте також Подорож Буковинськими Карпатами: "Памір" – секретна радіолокаційна станція
Але тут теж не обійшлось без пригод. Виїжджаючи на один з пагорбів, ми добряче пробили переднє колесо. Запаски в нас не було, а місце вимушеної зупинки (між двома сусідніми селами) зовсім не виглядало сприятливим для розв'язання цієї проблеми. Після візиту до найближчого села та невдалих спроб купити колесо в місцевих, доля вирішила нам посміхнутися. Ми зупинили джип, що проїжджав повз наше авто, та домовилися з якимось гуцулом, що він доставить нам колесо через пів години. Вдарили по руках. Доставив навіть швидше, правда і грошей взяв більше домовленого. Варіантів у нас більше не було жодних, тому мусили змиритися, щоб успішно завершити поїздку.
Джип-рятівник / Фото: Роман Сенишин
Протяті Камені та Соколине Око
Нове колесо виявилось не найкращої якості, але насилу змогли виїхати на трасу та дістатися перевалу Німчич, що розташований у Вижницькому районі. Така дорога забрала дуже багато часу та нервів, але ми повинні були встигнути побачити Протяті Камені до заходу сонця. Від перевалу до цієї локації – два з половиною кілометри, які ми подолали пішки за годину. На щастя, туристів біля Протятих Каменів уже не було. Цей незабутній момент належав тільки нам, як і сонце, що плавно зайшло за обрій, як карпатський ліс, що сховав у собі камені, наче якісь джунглі.
Протяті Камені та Соколине Око з дрона / Фото: Роман Сенишин
Протяті Камені – це група мальовничих скель, а про походження їхньої назви існує відповідна легенда. Подейкують, що в давнину горяни не могли спуститися з гір у долину, адже не існувало жодного зручного шляху. Тому вони знайшли вихід із ситуації: почали нагрівати в казанах багато води та виливати її на скелі. Таким чином, у гірській породі утворилися "протяті" проходи, що й дали назву цій місцевості.
Найвищою та найвідомішою серед Протятих Каменів є скеля Соколине Око. Її висота становить 40 метрів, а вгорі видніється кам'яна арка, яка виникла в результаті ерозії. Арка, розміром понад 10 метрів, дійсно нагадує око, чим і приваблює туристів.
Скеля Соколине Око / Фото: Роман Сенишин
Біля підніжжя скелі можна знайти входи-отвори до невеликої трикамерної печери Наскрізної, що розташована з північної сторони. Згідно з легендою, рятуючись від ворогів, славний опришко Сокіл разом зі своїми побратимами заховав у цій печері незліченні скарби. В інших скелях також є печери, з цікавими назвами "Бермудський трикутник" і "Скелелазка".
Скарбів ми, звісно, не знайшли, але були щасливі, що змогли дістатися до Протятих Каменів. В нашому списку – це точно одне з найкрасивіших місць Буковини. Адже можливість полюбуватися чудовою панорамою Карпатських гір і зустріти захід сонця на Соколиному оці – то була своєрідна винагорода за важкий та стресовий день.
Цікаво Подорож Буковинськими Карпатами: Гірське Око – озеро, яке не має дна
Ще можна спуститися від Протятих Каменів до Буковинських водоспадів, які теж вважаються окрасою краю. На жаль, у сутінках ми вирішили цього не робити, тому буде причина для повернення в майбутньому. Хотілося б дуже.
Протяті Камені та Соколине Око з дрона / Фото: Роман Сенишин
Тут я міг би ще багато розповісти про дорогу додому, чергові проблеми з колесом, дискусії з копами, які нас, чемних, зупинили й виписали штраф (штраф ми потім оскаржили, і його скасували), але не буду того робити. Просто скажу, що Буковинські Карпати – це фантастичний регіон, який рекомендуємо відвідати кожному. Ми теж це зробимо знову, адже тут особлива атмосфера, яка надасть нову порцію натхнення та мотивації.
Детальніше дивіться у відео: