Непідвладний часу: що приховують руїни Тараканівського форту

Протягом останнього десятиліття внутрішній туризм в Україні характеризується відчутним підйомом. Відвідано сотні, до того не надто відомих, місць, прокладено десятки маршрутів, а за найпростішим запитом в Google можна знайти безліч локацій вихідного дня неподалік власного населеного пункту.

Читайте також Куди поїхати в лютому в Україні: 5 цікавих ідей для автомобільної мандрівки

Форт-застава Дубно (правильна назва цієї локації) є дійсно унікальною спорудою, тому залишити її поза увагою, коли пишеш про мандри Україною, неприпустимо. Це своєрідне місце сили, оповите таємничістю, великою кількістю легенд та домислами місцевих жителів. Що з цього всього може бути правдою? Складне питання, але спробувати розібратися в ньому ніхто не забороняє.

Розпочнемо з історії

Будівництво Тараканівського форту, яке завершилося в 1890 році, тривало понад 5 років. Хоча земляні вали почали насипати ще на початку 1870-х. Тоді це була чи не найдорожча військова споруда в Російській імперії, яка обійшлася царю Олександру III приблизно в 66 мільйонів рублів. Воно й не дивно, у всьому світі є тільки два схожих об'єкти, і розташовані вони у Франції.

Тараканівський форт / Фото Романа Сенишина

Форт був обладнаний електроосвітленням, телеграфом, телефоном, водопроводом, а також каналізацією. Тобто, відповідав усім тогочасним тенденціям науки та техніки. Оборонне укріплення має форму ромбу, всередину якого можна зайти одним із чотирьох підземних ходів. У центрі розташована дворівнева казарма, яка нараховувала більше ніж 100 казематів. Частина з них були житловими, решта – виконували різні функції: господарські приміщення, склади, пекарня, лазарет тощо. У центральній казармі навіть була невелика гарнізонна церква.

Це хоч і був об'єкт регулярного перебування для солдатів, але їм тут не подобалося. Тут треба було жити три роки, а особовий склад часто нудьгував, тому, траплялось, солдати кудись тікали та шукали пригод. Увесь час в рапортах згадується, що хтось був помічений у бійках, в алкогольному сп'янінні, – розповідає Юрій Пшеничний, місцевий дослідник історії Дубенщини.

Екскурсія Тараканівським фортом / Фото Романа Сенишина

Це можна пояснити тим, що солдати сиділи без діла, адже вперше форт використали за призначенням лише 1915 року під час Першої світової війни, а до цього служив складом та навіть в'язницею для гарнізонних вояків-бунтівників. Тоді, у 1915-му російські війська залишили форт без бою, і він був захоплений австрійцями, проте перші повернули його вже у 1916 році в ході Брусиловського прориву. Саме тоді об'єкт зазнав значних руйнувань.

Кількома роками пізніше, в 1920-му, в Тараканівському форту знаходилися польські війська, які відбивалися від армії Будьонного. З тисячі польських солдатів вціліло лише триста воїнів, які змогли успішно вирватися з оточення. На цьому воєнна історія оборонного комплексу закінчується, оскільки криваві баталії Другої світової оминули його стороною. Вже після війни знову були спроби перетворення форту в складські приміщення, опісля тут було стрільбище. Врешті-решт, форт почав занепадати та перетворюватися в руїни.

Руїни форту / Фото Романа Сенишина

Тепер до найцікавішого

Дивне місце розташування та архітектура не єдине, що приваблює туристів відвідати Тараканівський форт. Ця локація притягує своєю загадковістю, а велика кількість забетонованих кімнат продовжують тримати таємниці в секреті.

Лабораторія нацистів

За словами місцевих старожилів, в цих кімнатах є обладнання, залишене німцями під час відступу в 1944 році, оскільки в роки війни в стінах форту діяла секретна лабораторія нацистської організації "Аненербе". Подейкують, що в цій лабораторії дослідники займалися розробкою новітньої зброї.

Склад ядерної зброї

Інша версія говорить про те, що залиті бетоном приміщення та вентиляційні отвори – справа рук підрозділів НКВС, які перебували тут з 1946 по 1960 роки. У цей час форт нібито виконував функцію складу ядерної зброї. Проте місцевий гід, Юрій Пшеничний, вважає такі припущення звичайними домислами тутешніх жителів, які також досі не знають, що можуть приховувати забетоновані кімнати. Тим паче немає жодних документів, які б могли підтвердити ці версії.

Приміщення Тараканівського форту / Фото Романа Сенишина

Привиди

Ще існують розповіді про голоси людей, які долинають з таємних закутків форту, або ж про звуки вибухів і навіть підземного генератора. От тільки почути їх можна вночі. І як же без привидів! Місцеві розповідають і про душі солдатів, які загинули, обороняючи форт під час Першої світової, і про священника, який опікувався гарнізонною церквою. Звісно ж, така сумнівна інформація лише додає Тараканівському форту містичності й приваблює мандрівників з різних куточків України.

Цікаво До і після аварії на ЧАЕС: як колись виглядала Прип'ять – відео

Проте, в деяких схожих розповідях є і частина правди. Мова йде про випадки зникнення людей, які траплялися здебільшого наприкінці минулого століття.

Ніхто насправді не знає, що тут відбувалося в 90-х роках, – говорить Юрій Пшеничний.

З ним важко не погодитися, адже всім нам відомо про бандитизм, який процвітав на зорі незалежної України та його часто трагічні наслідки. Також Юрій розповів про дивний напис на одній із табличок "Заборонена зона. Прохід заборонено", які можна помітити на території. На цій таблиці було написане прізвище та ім'я жінки, дата народження, а замість дати смерті – "чекаємо дуже". Злий жарт чи реалізована в майбутньому погроза? Важко сказати напевне.

Саме завдяки таким нерозгаданим таємницям форт набуває все більшої популярності. Тут навіть відзняли деякі епізоди відомого українського фільму "Поводир" та казки-фентезі "Джура-Королевич". Раджу відвідати цю локацію восени, чомусь здається, що ця пора року найкраще відповідає тутешній атмосфері. Тільки беріть екскурсовода – так значно цікавіше. Дізнаєтеся речі, про які не пишуть в інтернеті. Бо форт їх ретельно приховує.

Детальніше про Тараканівський форт дивіться у відео:

Мандруйте Україною!