Мовиться про так званий "палац барона". Чому так званий? Бо до жодного барона він не причетний. І 24 Канал із посиланням на "ТиКиїв" розповість про це докладніше.

Дивіться також Яка найдовша вулиця у Києві та чому її назву змінювали аж 6 разів

Чому "палац барона" у Києві називають наймістичнішою локацією для фото в історичному центрі?

Насправді це будинок Підгорського – одна з найяскравіших пам'яток неоготики у Києві кінця XIX століття, яку часто порівнюють з європейськими замками. Але більше знають його як "палац барона", хоча жоден барон не жив і поруч.

Споруда постала у 1896 – 1898 роках від замовлення поміщика Михайла Підгорського та за проєктом архітектора Миколи Добачевського. Але будинком Підгорського її називають рідше – романтизована аура палацу та незвичний вигляд зробила його "замком барона".

Можливо, також через певну схожість з іншою спорудою – замком барона Штейнгеля на Бульварно-Кудрявській вулиці. Хай там як, а "будинок барона" на Ярославовім Валі, як зазначено на Kyiv Maps, – один із найромантичніших і найзагадковіших у Києві, та справді на вигляд дуже нагадує замок.

Одразу запам'ятовується фасад – портал із крилатими демонами, розкішні неоготичні еркери та містичний вигляд башти. Інтер'єр також цікавий, первісно прикрашений дерев’яною різьбою й витонченими камінами. У будинку свого часу працювали майстерні, галереї, фотостудії та навіть знімали музичні кліпи.

Справжній замок у центрі Києва – "палац барона": дивіться відео TravelSnapIt

Сьогодні "палац барона" зберіг історичний статус, і хоч частину приміщень орендують для креативних індустрій. Він захоплює гостей Києва завдяки атмосфері та здатному вразити архітектурному образу.​

Тож кияни й туристи із задоволенням шукають тут несподівані ракурси для фото. Особливо восени та ввечері, коли освітлення підкреслює готичну велич споруди.

Які ще цікаві туристичні архітектурні магніти Києва варто побачити?

  • Будинок з химерами. Цей символ модерну і неоготики архітектора Владислава Городецького звели у 1901 – 1902 роках. Його фасади прикрашені скульптурами міфічних тварин і морських істот, а інтер'єри – дивовижними ліпнинами, вітражами й мисливськими сценами.​

  • Софійський собор. Це один із найдавніших храмів Європи, закладений у 1011 – 1037 роках, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. У соборі понад 7500 середньовічних написів та малюнків, зокрема особистий підпис Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого. Ба більше, це одна з найбільших споруд часів Русі.