Знаходиться це місце майже в центрі сучасного містечка Гніздичів Жидачівського району, що за 70 кілометрів від Львова.
Читайте також Мініфільм про 40 локацій Карпат з висоти: подібних відеороликів в мережі немає
Історія
У 1646 році, коли власниця сусіднього села Руди Анна Войнаковська, повертаючись з Жидачева до свого рідного села побачила на одному з дубів образ Божої Матері, чотири коні, які везли панську карету зупинилися і впали на коліна. Коні вирушили в дорогу лише після того, як пані вийшла з карети й помолилася.
Згодом краєм розлетілася слава про диво. Неодноразово його факт підтверджували спеціальні церковні комісії. Остаточно образ було проголошено чудотворним 26 травня 1755 року.
Монастир святого Ґерарда / map.ugcc.ua
Спорудження
Вже у 1680 році Тереза Виговська збудувала на місці дуба, де з'явився чудотворний образ, дерев'яну капличку, куди помістила ікону з дозволу Львівського архієпископа Констанція Липського. У 1748 році власник Руди Костянтин Виговський побудував нову простору дерев'яну церкву і помістив в ній образ Кохавинської Матері Божої. 22 червня 1755 року львівський архієпископ Вижицький переніс чудотворний образ з каплиці до новозбудованої церкви.
Навколо храму поступово виріс монастир кармелітів, але у 1780 році його ліквідували за наказом австрійського цісаря, а парафію перенесли до сусідньої Руди. Невдовзі парафія знову повернулася до Кохавино, а монастир відродився y 1855 році. Тоді ж було відновлено давню каплицю і відреставровано чудотворний образ.
Територія монастиря / pslava.info
У 1868 році заклали наріжний камінь під новий храм, будівництво якого розтягнулося на декілька десятиліть внаслідок постійного браку коштів. Лише 30 серпня 1894 року костел було освячено, a 1 вересня відбулося урочисте перенесення до неї чудотворного образу Maрії Божої, в якому взяло участь близько 30 тисяч паломників.
Протягом 1901 – 1902 років на місці старої дерев'яної каплиці, де з'явився, чудотворний образ, стараннями отця Яна Тшопінського звели нову муровану каплицю у неоготичному стилі. Тоді ж було розширено і костел: на 13 метрів добудовано пресвітерій та збудовано дві бічні каплиці, завдяки чому храм став хрестовим у плані.
Всередині костелу / cssr.org.ua
Ікона Матері Божої Кохавинської
15 серпня 1912 року в присутності 180 тисяч прочан з Галичини та, навіть, з-за кордону, відбулась коронація Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської папськими золотими коронами. З 1931 року храмом опікувалися отці єзуїти. Напередодні радянської окупації вони встигли вивезти чудотворний образ до польського міста Глевіце, де він знаходиться донині.
Подальша доля монастиря
У колишньому костелі совєти влаштували сховище льону, а згодом – інтернат для розумово відсталих дітей. Щоб стерти з пам'яті народу це чудотворне місце, Кохавино було ліквідовано, як окрема територіальна одиниця, і приєднано до містечка Гніздичів.
Цікаво Червоногородський замок: занедбана твердиня, яка зникає на очах
На початку 90-х років XX століття святиню передали отцям редемптористам чину Найсвятішого Ізбавителя. Святиня знаходилася у жахливому стані. Вікна були забиті дошками, дах протікав, від вологості зі стін повідпадало тинькування, усередині утворилися тріщини, стіни почорніли від налиплих на них пилюки й бруду. Через невідповідне використання святині та відсутність відводу води навколо неї від основної конструкції храму почала відхилятися вежа.
Монастир святого Ґерарда / okrug-stryi.com
Отці разом з парафіянами зі Стрия та Більча, а також місцевими добродіями розпочали очищувати храм. Поступово чудотворне місце постає з руїни: відновлена каплиця на чудотворному місці, розчищена криниця, яка була закидана гранатами й засипана землею, триває реставрація храму. 30 травня 2000 року колишні мешканці Кохавини привезли з Польщі точну копію ікони Матері Божої Кохавинської.