Львів відомий своєю архітектурою, старовинними площами та вуличками, але не менш цікавим він є всередині своїх історичних споруд. Фрески, скульптури, розписи, мозаїки та декоративні елементи тут можуть розповісти про минуле не гірше за екскурсію. Саме на такі деталі звернув увагу автор сторінки the_arhitektura, який опублікував добірку з п'яти львівських локацій, де варто уважніше придивитися до того, що розташоване над головою та навколо.
Церква святого Андрія
Церква святого Андрія, яку раніше знали як Бернардинський костел, є однією з найвідоміших історичних споруд Львова. Її історія бере початок ще у 15 столітті, коли на цьому місці існував дерев'яний монастир. Сучасний храм почали будувати у 1600 році, а роботи тривали до 1630-х років.
Сьогодні увагу тут привертає не лише сама будівля, а і цілий архітектурний комплекс. До нього входять монастирські келії, оборонні мури, вежа-дзвіниця, ротонда з криницею та колона святого Яна з Дуклі. Всередині храму можна побачити дерев'яні різьблені вівтарі та розписи склепінь, які створюють особливу атмосферу.
Як виглядає церква святого Андрія у Львові: дивитись відео
Цікавою деталлю є 38-метрова вежа, на якій у 18 столітті встановили годинник. Певний час він був головним міським годинником Львова. А неподалік збереглася криниця 17 століття, над якою у 1761 році спорудили ротонду.
Каплиця Боїмів
Каплиця Боїмів – одна з найбільш незвичайних пам'яток центральної частини Львова. Її спорудили як родинну усипальницю заможної родини Боїмів на початку 17 століття. Будівництво започаткував Георгій Боїм, а завершенням та оздобленням каплиці займався його син Павло.
Фасад споруди привертає увагу великою кількістю скульптурних деталей. На ньому можна побачити апостолів, пророків та сцени Страстей Христових. Над каплицею розташована скульптура скорботного Христа, а вся композиція створює враження дуже насиченого кам'яного оповідання.
Каплиця Боїмів всередині: дивитись відео
Не менш цікавим є інтер'єр. Тут збереглися ренесансний вівтар, сцени "Таємної вечері" та "Омивання ніг", дерев'яні елементи, виконані в техніці інтарсії та інкрустації. Особливість простору також полягає у незвичних архітектурних рішеннях, завдяки яким каплиця здається вищою, ніж є насправді.
Вірменський собор
Вірменський собор Успіння Пресвятої Богородиці відкриває ще одну важливу сторінку історії Львова. Вірмени оселилися у місті ще у другій половині 13 століття, а в 15 столітті тут сформувався вірменський квартал. Сам храм збудували у 1363 – 1370 роках. Згодом навколо собору сформувався цілий архітектурний ансамбль. Тут з'явилися аркова галерея, дзвіниця, монастир, палац архієпископів та інші споруди.
Сам собор має масивні кам'яні стіни, товщина яких сягає 140 сантиметрів. Його купол тримається на пустотілих ребрах, зроблених із так званих голосників – обмазаних глечиків. Окремої уваги заслуговує внутрішнє оздоблення храму. Яскраві розписи, орнаменти та мозаїка надають йому особливої атмосфери.
Як виглядає Вірменська собор Успіння Пресвятої Богородиці: дивитись відео
У радянський період собор закрили, а його приміщення використовували як фондосховище. У 2000 році храм повернули вірменській релігійній громаді, а у 2001 році тут знову почали проводити богослужіння.
Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла
Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, відомий як колишній костел єзуїтів, розташований у самому центрі Львова. Свого часу ця територія була околицею міста, а храм стояв поруч із міськими мурами. Його освятили у 1630 році, і він став першою бароковою спорудою Львова.
При храмі діяла Єзуїтська колегія, де навчалися, зокрема, Богдан Хмельницький та князь Ярема Вишневецький. У 18 столітті ансамбль доповнювала вежа-дзвіниця, яка була найвищою у Львові та навіть перевищувала міську Ратушу. Внутрішній простір храму варто розглядати в деталях.
Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла / фото Lviv Travel
Стіни та стеля прикрашені фресками із біблійними сюжетами, сценами з життя святих Петра і Павла та зображеннями тогочасного Львова. Розписи виконали моравські майстри Франциск і Себастьян Екштайни. У храмі також можна побачити відоме розп'яття, яке через темну породу дерева свого часу називали "Чорним Христом".
Після Другої світової війни єзуїти залишили Львів, а храм протягом десятиліть не використовували за первісним призначенням. За радянських часів тут зберігали мільйони книг Львівської наукової бібліотеки. У 2011 році храм відкрили та освятили повторно, після чого він отримав статус гарнізонного.
Львівський оперний театр
Львівський оперний театр – одна з найбільш впізнаваних споруд міста. Його збудували у 1901 році за проєктом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського. Будівля виконана у стилі неоренесансу, а її фасад поєднує велику кількість скульптурних та архітектурних деталей. На фасаді можна побачити колони, балюстради, ніші та алегоричні скульптури.
Над головним карнизом розташовані статуї восьми муз, а композицію завершує тріада крилатих бронзових постатей: Генія драми і комедії, трагедії та Слави. Над оформленням театру працювали відомі львівські митці, зокрема Антоній Попель, Тадеуш Баронч та Петро Війтович.
Львівський оперний театр всередині / фото Canva
Не менш розкішний і внутрішній простір театру. Тут використали позолоту, різнокольоровий мармур, декоративні розписи та скульптуру. Глядацький зал має форму ліри й може вмістити понад тисячу людей. Його окрасою є декоративна завіса "Парнас" роботи Генрика Семирадського, створена у 1900 році. Окрім архітектурної краси, театр відомий чудовою акустикою та досі залишається одним із головних культурних осередків Львова.