І, звісно, цей захват був би неможливим без традиційних прянощів, які використовуються у грузинській кухні. Travel24 за підтримки ТМ "Шато Кахеті" пропонує вам дізнатися більше про спеції, які додають "характеру" будь-якій страві.
Цікаво Застілля по-грузинськи: особливості культури, яка надихає весь світ
Хмелі-сунелі
Ні для кого не секрет, що візитна карточка грузинської кухні – хмелі-сунелі. Ці прянощі давно вийшли за межі країни й стали невід'ємною спецією на наших кухнях. Запашний аромат та пікантний присмак хмелі-сунелі важко з чимось сплутати, а досягнути довершеності більшості грузинських страв без цього інгредієнту взагалі неможливо.
Хмелі-сунелі змішують у двох варіантах. Повний склад приправи включає подрібнені та висушені інгредієнти. Серед базових:
- базилік,
- майоран,
- шафран,
- кріп,
- гострий червоний перець,
- коріандр.
Хмелі-сунелі – головна спеція Грузії / Фото Pexels
До складу приправи можуть входити більше інгредієнтів, зокрема, гуньба сінна, лавровий лист, гісоп, петрушка, селера, чабер садовий, м'ята. Всі спеції змішують у рівних пропорціях. Винятками є лише червоний перець та шафран: частка першого має становити 1 – 2% від загальної маси, а другого – до 0,1%.
Хмелі-сунелі дивовижно поєднується із м'ясними стравами – супами, бульйонами, сациві та харчо. Без спеції важко уявити шашлик, лобіо, тушковані овочі та рибу.
Уцхо-сунелі
Уцхо-сунелі – це народні грузинські прянощі, які відрізняються особливим ароматом. Отримують спецію із гуньби сінної – трав'яної рослини з виду бобових, смак якої нагадує горіх та розкривається лише у готовій страві.
Уцхо-сунелі чудово доповнює м'ясні та овочеві страви / Фото Pexels
Справжня уцхо-сунелі найчастіше має оливковий або темно-оливковий колір та не є дешевою. Та експерти радять не економити на цій спеції. Річ у тому, що в бюджетну суміш додають не тільки стручки, але й стебла рослини, які не мають запаху, відтак ви ризикуєте позбавити страву характерної пікантності та горіхового присмаку.
Уцхо-сунелі найкраще додавати до риби, м'яса, курки. Також спеція чудово доповнює овочеві закуски, роблячи смак яскравішими, насиченішими та вишуканішими.
Суха аджика
Аджика у нашому уявленні – це гостра паста чи соус. Але традиційним для Грузії є саме сухий варіант спеції.
У перекладі з абхазької слово "аджика" означає "сіль". Ця суміш чудово поєднується з м'ясом та рибою, але її можна додавати і в супи та овочеві страви. У Грузії спецію подають навіть до дині та страв із молока.
Суха аджика складається із низки духмяних спецій / Фото Unsplash
Рецепт сухої аджики має певні відмінності від сирих аналогів. Зазвичай вона складається із перемелених спецій:
- сухого перцю чилі,
- гуньби сінної,
- лаврового листка,
- майорану та базиліка,
- сушеної петрушки та кропу,
- куркуми,
- насіння гірчиці,
- часнику;
- фенхелю.
Врахуйте, що рецепт може відрізнятися в залежності від традицій певного регіону.
Сванська сіль
Без сумніву, легендарна грузинська приправа – більше, ніж просто сіль. Це цілий мікс різних прянощів з унікальною історією до якої відсилає сама назва спеції.
Сванська сіль – унікальна спеція / Фото Pexels
Батьківщиною приправи вважається віддалений регіон Сванетія. Через дефіцит солі тутешні мешканці були змушені поєднувати морську сіль з уцхо-сунелі, імеретинським шафраном, насінням кінзи, кмином, волоським горіхом, часником, червоним перцем. Такий спосіб економії і допоміг створити унікальну спецію, яка згодом стала популярною в усьому світі.
Сванську сіль додають у супи, зокрема, шурпу, а також м'ясні страви, маринади, рибу, салати та овочі.
До теми Мандрівка до Грузії, не виходячи з дому: які традиційні грузинські страви варто приготувати
Імеретинський шафран
Шафран – найдорожча спеція у світі, але в Грузії вона продається усюди. Імеретинський різновид має ніжний смак та аромат. Виготовляють спецію із висушених кошиків чорнобривців, а її назва відсилає до мхаре Імеретія – регіону Грузії, який виступає імпортером шафрану.
Без цих прянощів неможливе приготування інших грузинських приправ – хмелі-сунелі та сванської солі, а відповідно і таких популярних страв, як харчо, сациві, бажі, лобіо та інших страв із квасолі, рису та курки. Особливо добре імеретинський шафран поєднується із волоськими горіхами.
Різномаїття грузинських спецій / Фото Unsplash
Кондарі (чабер)
У Грузії без кондарі складно приготувати лобіо, абхазуру і кучмачі. При чому в більшості із перерахованих страв спеція вважається домінуючим інгредієнтом.
Кондарі володіє гіркуватим присмаком та інтенсивним ароматом. Тому додавати її варто обережно, особливо, якщо поєднувати приправу з іншими прянощами.
Грузинські спеції безперечно прикрашають страви. Проте ніщо не зрівняється зі справжньою подорожжю сонячною країною та гастрономічними відкриттями у кожному регіоні.