Мовиться про місто Долина, розташоване нині в Івано-Франківській області. 24 Канал розповість про все це докладніше.
Дивіться також Ви могли навіть не підозрювати, що у Львові стоїть палац справжнього гіпсового короля
Хто такий Іван Левинський і чому його називають галицьким Рокфеллером?
Видатний архітектор та підприємець Іван Левинський, справедливо знаний як геній українського модерну, народився 6 липня 1851 року у Долині на Прикарпатті. Втративши батька у ранньому віці, хлопець пробивав собі дорогу власним розумом, талантом та наполегливістю.
Левинський став науковцем та новатором у сфері промисловості. Згодом у Львові він заснував грандіозну будівельну фірму та фабрику кераміки, ставши справжнім "галицьким Рокфеллером" та одним із найвпливовіших працедавців свого часу.
Його підприємства виготовляли унікальну облицювальну плитку, кахлі, цеглу та штучний камінь. І не лише забезпечували потреби Галичини, а й успішно конкурували з провідними виробниками Відня, Праги та Варшави.
Рідні бойківські мотиви та народне мистецтво Карпат надихнули Левинського на створення унікального стилю – гуцульської сецесії. Саме завдяки цьому вулиці Львова набули свого неповторного українського колориту.
Левинський також запам'ятався сучасникам як щедрий меценат і гуманіст. За його власні кошти у Львові звели Будинок для робітників, відкрили дешеві їдальні, а також заснували ремісничу й промислову бурсу, де діти-сироти та незаможні студенти навчалися безплатно.
Що варто знати про архітектора і мецената Івана Левинського: дивіться відео shotam_info
Які соляні таємниці та бойківський колорит приховує Долина?
Сьогодні, у часи активного розвитку внутрішнього туризму, Долина постає не просто затишним містечком в Івано-Франківській області, а справжнім клондайком для допитливого мандрівника. Головною історичною перлиною міста є старовинна солеварня "Саліна", яка свого часу дала поштовх розвитку всього регіону.
Сіль була основою життя Долини з X століття, а тутешній промисловий комплекс є унікальною пам'яткою архітектури. Мандрівники можуть на власні очі побачити дерев'яні шахти та варильні споруди, де століттями виварювали "біле золото".
Щоб повністю зануритися в атмосферу краю, варто завітати до краєзнавчого музею "Бойківщина". Тут зібрали унікальні колекції сакрального мистецтва, старовинного одягу, побутових речей та документів, які розкривають самобутню культуру бойків – етносу, чиї традиції так тонко вплітав у свої архітектурні шедеври Іван Левинський.
А для тих, хто шукає спокою та натхнення, ідеальним місцем стане прогулянка берегом мальовничого Долинського озера площею 25 гектарів. Тут само над водою велично підноситься шпиль неоготичного костелу Різдва Діви Марії, збудованого ще у XIX столітті.
Також важливо знати, що Долина слугує ідеальними воротами до дикої природи Карпат. Зовсім поруч, у сусідньому селищі Вигода, бере свій початок знаменитий "Карпатський трамвай" – унікальна вузькоколійна залізниця, яка везе туристів повз стрімкі скелі, чисті гірські річки та Мізунські водоспади.
Найкрасивіші краєвиди міста Долини на Івано-Франківщині: дивіться відео dolynarada
Який архітектурний задум мав Іван Левинський щодо Львова?
Іван Левинський залишив глибокий слід в архітектурній спадщині Галичини, створюючи не просто окремі будівлі, а цілі гармонійні простори. Одним із найяскравіших прикладів його містобудівного мислення став мальовничий район Кастелівка.
Разом із видатним архітектором Юліаном Захаревичем вони викупили тутешні землі, щоб реалізувати унікальну концепцію "міста-саду". За задумом майстрів, серед густої зелені та затишних вулиць мало постати понад 60 вілл з неповторною архітектурою.
Хоча цей грандіозний план не вдалося втілити повністю, Кастелівка й сьогодні залишається одним із найпрестижніших, найзеленіших та найгарніших куточків міста. Серед житлової архітектури майстра вражає палацова Вілла Юзефи Франц та розкішні багатоквартирні кам'яниці на вулиці Генерала Чупринки.
Поза цим фірма Івана Левинського звела у Львові дуже багато того, що ми бачимо й сьогодні. Це, до прикладу, грандіозні фундаменти для Львівської опери та Головний залізничний вокзал.
А, мабуть, найвищим проявом його авторського стилю став Будинок страхового товариства "Дністер" на вулиці Руській, прикрашений яскравою керамікою. І, звісно, відзначимо будівлю колишньої Бурси Педагогічного інституту.