Туристи їдуть до Хотина і не знають, що за кілька кілометрів є ще один замок із кривавою долею

Це також замок – Жванецький, і так само з трагічною долею та захопливою історією. З посиланням на zbruc.eu розповідаємо про це докладніше.

Дивіться також Де можна побачити чарівний замок на перетині річок Случ та Ікопоть

Біля Хотинської фортеці є замок, руїни якого пам'ятають важкі бої: про що мовиться?

Жванецький замок розташований у селі Жванець – це той самий район, де стоїть величний Кам'янець-Подільський у Хмельницькій області, а також зовсім поруч, хоч там уже Чернівецька область, знаменитий Хотин. Жванецький замок видніється на скелі над річкою Жванчик, де та впадає у Дністер.

Перші муровані укріплення тут з'явилися наприкінці XIV – початку XV століття. Пізніше родина Срочинських перебудувала та зміцнила всі вежі, обладнавши їх новими ярусами та стрільницями. А на початок XVII століття Валентій-Олександр Калиновський, генеральний староста Поділля, спорудив нові стіни, а дві башти перебудував у бастіони. Тож замок за розмірами на той час міг змагатися з Кам'янець-Подільською фортецею.

У 1621 році Жванець опинився у центрі великої війни. Саме тут, повертаючись із Хотинської битви, зупинявся гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний із сорокатисячним козацьким військом. Битва завдала замку значних руйнувань, але Станіслав Лянцкоронський відбудував його.

У 1653 році у Жванці козаки Богдана Хмельницького опинилися у скрутному становищі, що змусило їх до невигідного Жванецького договору. Але найважчі часи настали за турецької окупації Поділля 1672 – 1699 років. Замок неодноразово брали й руйнували, до прикладу – польський король Ян III Собеський спалював його кілька разів.

Ось який вигляд мають руїни Жванецького замку у наші дні: дивіться відео traveleasily

Після повернення Поділля до Речі Посполитої у 1699 році замок втратив стратегічне значення і Лянцкоронські пристосували його під житло. Остаточного руйнування завдали турецько-татарські та інші напади 1768 – 1769 років. У 1844 році московити викупили замок, щоб перетворити на фортецю, але не змогли. Відтак комплекс поступово розбирали на будівельні матеріали.

У 1914 році Київське товариство охорони пам'яток старовини та мистецтва з метою збереження Жванецького замку відрядило членів товариства для огляду руїн замку, який вважали  необхідним  зберегти... Проте Перша світова війна перервала подальше збереження Жванецького замку, 
– пишуть Руслан Нагнибіда з НІАЗ "Кам'янець" та Ілля Литвинчук з НУ "Львівська Політехніка" у статті на science.lpnu.ua.

Трохи пізніше частина території замку стала компонентом так званої оборонної "Лінії Сталіна". Її звели у 1930-ті роки у рамках Кам'янець-Подільського укріпленого району вздовж старого довоєнного кордону. Заради абсолютно особливої атмосфери авантюрні туристи зазирають у тутешній дворівневий ДОТ.

Руїни замку на скелі над Дністром: чому Жванець – недооцінена пам'ятка Хмельниччини?

До сьогодні, на жаль, від самої колись потужної фортеці добре збереглася лише одна п'ятигранна башта, про що пише km-oblrada.gov.ua, та рештки двох інших, надбрамної та південно-східної. Попри стан руїн, замок вражає щонайменше розташуванням – над урвищем із краєвидом на Дністер, який сам по собі вартий поїздки.

Тобто Жванецький замок цікавий не тільки історією та архітектурою. Навколишня місцевість, як зазначає IGotoWorld, є курортною зоною Дністра. Тут вам і пляжний відпочинок, і прогулянки на човнах, і навіть риболовля. 

Цікаві факти про Хотин, Жванецький замок і "Лінію Сталіна": дивіться відео TiniNeZabutychPamiatok

А ще Жванецький замок, як і більшість старовинних українських фортець, оповитий легендами. Найпопулярніша розповідає про підземні ходи, що нібито з'єднують його із Кам'янець-Подільською фортецею, а відстань між ними – понад 10 кілометрів. Місцеві кажуть, що через ці ходи під час облог виносили скарби й вивозили поранених.

Більшість туристів проїжджають Жванець, бо їхня мета – Хотин, але дуже дарма. Від Хотинської фортеці до Жванецького замку – всього 5 кілометрів, а ще й зручною асфальтованою дорогою. Вхід на руїни безплатний, і поєднати обидва об'єкти в один маршрут – украй легко.

А які найвідоміші туристичні магніти Хмельницької області точно варто побачити кожному?

Передовсім, це Бакота – затоплене село на Дністрі, яке часто називають "українською Атлантидою". У 1981 році воно пішло під воду через будівництво Новодністровської ГЕС, і навіть сьогодні під час посухи з води виступають залишки будівель і доріг. Нині Бакотська затока є частиною нацпарку "Подільські Товтри".

І, звісно, друга обов'язкова локація – це Кам'янець-Подільська фортеця. За багатовікову історію її захоплювали лише двічі – у 1393 році литовський князь Вітовт, а у 1672 турки. До слова, тут само можна сплавитися на байдарках річкою Смотрич просто під мурами, а ще й прокотитися на всюдиході, який однаково їздить горами й плаває річкою.