Чим особливе карпатське село, мешканці якого просять забрати у нього статус ЮНЕСКО

Мовиться про словацьке село Влколинець. І з посиланням на Independent розповідаємо докладніше, чим воно так затягує гостей та чому це обурює місцевих.

Дивіться також На автобус уже не побіжиш: у Словаччині з'явиться абсурдне обмеження для пішоходів

Село Vlkolinec зі списку ЮНЕСКО стало "туристичним зоопарком": чи варто туди їхати?

Словацьке село Влколинець розташоване у центральній частині Словаччини просто у Карпатах. Це маленьке поселення з ледь понад 40 розмальованими дерев'яними будинками, і заледве двома десятками жителів.

У списку ЮНЕСКО село перебуває з 1993 року – і це стало великою проблемою для місцевих. Річ у тім, що село мало б залишатися житловим, а не перетворюватися на музей. Проте за 30 років нормальне життя там стало неможливим.

На сьогодні у Влколинці залишилося всього 4 родини, тоді як щороку село відвідують близько 100 тисяч туристів. Тож місцеві почувають себе "туристичним зоопарком", про що неодноразово говорили журналістам.

Проблема ще й у тому, що суворі регуляції ЮНЕСКО унеможливлюють традиційний спосіб життя. Місцевим заборонено тримати худобу та обробляти землю, і ці обмеження знищили автентичність села як живого поселення.

А ще ж туристи постійно ходять, причім приватними територіями, заглядають у вікна будинків і фотографують мешканців без дозволу. Місцеві також скаржаться на велосипедистів, сувенірні крамниці та точки швидкого харчування, які порушують історичне середовище.

Влколинець у Словаччині – красиве село зі списку ЮНЕСКО: дивіться відео AudioWalker

Чому ж Влколінець так приваблює туристів? Бо він є найкраще збереженим комплексом оригінальної народної архітектури регіону. Це дерев'яні будинки й господарські споруди, дерев'яна дзвіниця та муральні будівлі церкви й школи. Більшість будівель захищені як "національні культурні пам'ятки". При цьому нове будівництво тут заборонене.

У ЮНЕСКО визнають, що село "вразливе до впливу туризму, який втручається у повсякденне життя мешканців". А проте ймовірність скасування статусу мінімальна, адже потрібна ще й згода словацького уряду, а там це питання навіть не розглядають.

Тим часом, як пише видання The Slovak Spectator, цитуючи місцевих, Влколинець перетворюється на порожній і мертвий музей просто неба. А ЮНЕСКО "захищає будинки, але не людей".

А які туристичні магніти Словаччини точно варто побачити?

• Сульовські скелі. Вони розташовані у Жилінському краї та є найстарішим природним заповідником країни з 1929 року. Цей скельний комплекс утворився понад 30 мільйонів років тому. На скелях також можна побачити руїни Сульовського замку, оборонної фортеці XV – XVIII століть, зруйнованої землетрусом 1858 року.

• Штребське Плесо. Це озеро у Високих Татрах, розташоване на висоті близько 1350 метрів, має зручну інфраструктуру з колибами та готелями, а прогулянка навколо нього займає лише 30 хвилин. На відміну від польського Морського Ока, куди потрібно йти пішки годинами, до Штребського Плеса можна легко дістатися транспортом.