Навіть якщо ви ніколи не бували у Соледарі, то точно щось чули про це невелике промислове містечко у Донецькій області. Саме тут працює державне підприємство "Артемсіль" – найбільший виробник кам'яної солі в Центральній і Східній Європі й одне з найбільших у світі.

Читайте також Втекти на вихідні: ідеальні локації Київщини для сімейної поїздки

Туристи з України та з-за кордону їдуть сюди, щоб спуститися у дві унікальні соляні шахти й прогулятися велетенськими соляними галереями, побачити підземну церкву й дізнатися, як видобувають сіль зараз, а як це робили сто років тому. Їдуть у Соледар і любителі індустріальних пейзажів та ті, хто хоче побачити справжній український степ.


Артемсіль у Соледарі / Фото: платформа культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ

А віднедавна до цього промислового містечка варто їхати й за сучасним мистецтвом. Travel24 розповідає про шість проєктів сучасних українських митців, які варто побачити (і почути) у Соледарі.

Платформа культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ

Першим масштабним проєктом платформи у Соледарі стала серія короткострокових резиденцій для митців "Заземлення", яка триватиме до серпня. Мета резиденції – мовою сучасного мистецтва привернути увагу до екологічних і соціальних проблем у регіоні, спровокованих людською діяльністю.

"Люди-акули" скульптора Astian Rey

Їхня висота – понад два метри, вага кожної – близько 120 кілограмів. Білі високі фігури – водночас і люди, і риби – одразу привертають увагу. Їх створив відомий український скульптор Astian Rey (Астіан Рей) у межах тижневої артрезиденції "Заземлення".


Скульптура Астіана Рея "Люди-акули" / Фото: платформа культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ

Зараз скульптури можна побачити біля входу до офісу ІЗОЛЯЦІЇ, але згодом їх планують встановити у міському парку – як подарунок Соледару.

Тут колись було прадавнє Пермське море, і це наштовхнуло мене на певні асоціації та ідеї, зокрема про зародження життя у воді та про середовище існування людини. А також про можливість видобувати життєво необхідну сіль. Люди-риби чудово вписалися в цю концепцію, – розповідає митець.

Astian Rey відомий роботами в стилі сакрального мінімалізму з властивим йому алхімічним і містичним символізмом. Він переосмислює символи, що вже існують, та створює власні. Його твори зберігаються в приватних колекціях України та США.

Графічна робота Віталія Агапєєва "Солерос"

Віталій Агапєєв – художник із графіті-бекграундом, учасник багатьох виставок та резиденцій в Україні та за кордоном, співвласник DIY-бренду Square_NA. Найчастіше він працює із графікою, муралами, інсталяціями та медіаартом. У Соледарі варто побачити його графічну роботу "Солерос".


Робота Віталія Агапєєва "Солерос" / Фото: платформа культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ

Солерос – це універсальна метафора для міста. Як рослина, так і весь населений пункт живе в екстремальних умовах. Кожен із них є супутником солі. Обидва дістають з-під землі неорганічні речовини, переробляють їх та цим підтримують життя інших істот, – пояснює митець.

За його словами, увесь Соледар і є новою реінкарнацією солероса, але зітканої з бетону, цегли, металу, флори і фауни. На перший погляд, графічна робота скидається на химерну карту чи план місцевості. Фактурний візерунок, що нагадує невідоме письмо, розсічений білими смугами, але це не так.

Аудіопроєкт Назарія Заноза "Розсольні степи"

Щоб створити десятихвилинну аудіопрогулянку Соледаром і околицями, митець з Тернопільщини Назарій Заноз тиждень досліджував місто і його звуки. Записував, як звучить вітер у степах, з яким звуком закачують повітря у шахту, ділився своїми спостереженнями.

Для мене це є способом пізнання міста чи будь-якої нової локації. Це як точка входження у простір, – зазначив автор.

Усі аудіозаписи він спочатку систематизував, а потім скомпонував у єдиний звуковий сюжет. Проєкт назвав "Розсольні степи", адже досліджував об'єкти й простори, пов'язані з солевидобувною промисловістю, її минулим, теперішнім і майбутнім.

Цікаво Дмитро Комаров показав унікальний підземний spa-готель й розповів секрет Лемурійського озера

Скульптура з солі Валентини Бєро "Сліди"

Це образ людини, яка має потужний вплив на все довкола, але водночас є крихкою і вразливою, бо і сама потрапляє під вплив результатів своїх дій. Висота скульптури близько 220 сантиметрів, вага – приблизно 130 кілограмів.


Валентина Бєро в процесі роботи / Фото: платформа культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ

Голову для скульптури мисткиня зробила за допомогою спеціального обладнання у місцевій соляній майстерні.

Моя скульптура – про те, що дії людини впливають не лише на природу, а й на неї саму. Що людина та її діяльність є нероздільними, вони не існують окремо, – пояснює Валентина.

Вишиті фотографії Наталії Любченкової

Журналістка й фотографиня Наталія Любченкова з 2015 року працює над незалежними фотографічними проєктами у Донецькій та Луганській областях та висвітлює регіон для західної преси.

У травні вона приїхала до Соледара, щоб спробувати свої сили у сучасному мистецтві. Тут Наталя працює над мистецьким проєктом, який об'єднує фотографію і слово в єдиний візуальний образ. Для цього вона використовує техніку вишивання на папері.


Вишиті фотографії Наталії Любченкової / Фото: платформа культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ