2 
Мовиться про палац родини Катериничів у місті Бобровиця. І 24 Канал розповість про нього трохи докладніше.
Які інженерні таємниці приховує столітній мінізамок у Бобровиці?
У самому серці Чернігівщини, у місті Бобровиця, ховається дивовижний палац родини Катериничів – витончений мінізамок із червоної цегли, що дивом уцілів крізь буревії ХХ століття. Ця унікальна пам'ятка архітектури, зведена на межі епох, поєднує в собі романтичну неоготику, вишуканий модерн та дивовижні інженерні рішення свого часу.
Затишний палац тут з'явився завдяки Петру Петровичу Катериничу – успішному цукрозаводчику, меценату та громадському діячу. Він побудував у Бобровиці потужний цукровий завод, а згодом вирішив перенести сюди й родинне гніздо. Будівництво нової резиденції завершили, за різними даними, у 1895 або 1910 році за проєктом архітектора Семена Лазарєва-Станіщева.
Матеріалом для стін слугувала тільки фірмова червона цегла з власного заводу Катериничів, на якій і досі можна розгледіти витиснене родове тавро – літеру "К". А головною візуальною домінантою Г-подібної будівлі є витончена кутова башта-еркер із конусоподібним куполом, яка надає маєтку вигляду середньовічного оборонного замку в мініатюрі.
Проте справжній екстаз у поціновувачів архітектури викликає веранда. Її прикрашає фантастичний, майже нереальний кований мереживний декор та витончені металеві колони, які замовляли у найкращих місцевих майстрів.
Ось який вигляд має палац Катериничів у Бобровиці на Чернігівщині: дивіться відео lavromandry
Власник маєтку був людиною прогресивних поглядів і обожнював технологічні новинки. Тож він задля безпеки обладнав вікна палацу унікальними внутрішніми металевими захисними ролетами, що на той час здавалися глядачам секретними, адже складно було зрозуміти, як вони працюють.
А от зовні Катеринич встановив особливі підйомні дерев'яні жалюзі. Дивовижно, але ці автентичні механічні жалюзі бездоганно працюють і сьогодні, через понад 110 років після встановлення, так що їх навіть часто називають головною фішкою для туристів.
Всередині будівлі також збереглися вишукані кахельні печі, плитку для яких виготовляли у майстерні сусіднього села Вороньки. На верхньому поверсі будівлі колись функціонував справжній акваріум, який наповнювали водою в теплу пору року, а навколо маєтку буяв мальовничий парк із великим озером, де плавали лебеді.
Хто з видатних українців гостював у палаці Катериничів?
Свого часу палац у Бобровиці бачив чимало величних подій. Тут влаштовували пишні бали, на які з'їжджалася тогочасна еліта. Родина Катериничів мала тісні зв'язки з видатними діячами української культури. Зокрема, Петро Андрійович брав фінансову участь у викупі Тараса Шевченка з кріпацтва.
На знак подяки великий Кобзар написав 8 акварельних портретів членів цієї родини (5 із них збереглися донині) та особисто гостював у маєтках Катериничів. Окрім Шевченка, сюди залюбки приїздила й легендарна зірка українського театру Марія Заньковецька.
Цікаві факти про родину цукрозаводчиків та меценатів Катериничів: дивіться відео Оксани Хорошавиної
За радянських часів маєток належав місцевому цукровому заводу. Тут облаштували клуб, проводили гучні дискотеки, а згодом відкрили бібліотеку та спортивний клуб у цокольному приміщенні. Проте після закриття заводу будівля почала занепадати.
У серпні 2025 року садибу Катериничів нарешті офіційно внесли до переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області, а у 2026 розпочали процедуру внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Сьогодні небайдужі ентузіасти намагаються підтримувати життя у цих стінах, проте палац гостро потребує масштабної професійної реставрації.
Зараз унікальна пам'ятка має реальний шанс на відродження. Проєкт відновлення садиби Катериничів презентували на європейському рівні, де серед 45 претендентів він увійшов до 12 найкращих. На території маєтку вже провели перші толоки, розчистили навколишній парк та косметично відремонтували кілька внутрішніх приміщень.
Отже, якщо ви шукаєте небанальний маршрут для вихідних, обов'язково завітайте до Бобровиці. Там ви зможете на власні очі побачити цей цегляний шедевр та доторкнутися до живої історії українського меценатства.