Перлина "Золотої підкови Львівщини": містичні легенди про Білу Пані у Підгорецькому замку

31 жовтня 2020, 08:57
Читать новость на русском

Підгорецький палац – одна із найкоштовніших перлин "історико-архітектурної колекції" Західної України. Загадкові історії про білу постать жінки, яка блукає кімнатами та незвичайна енергетика всього замку приваблюють на Львівщину все більше туристів.

Travel24 розповість вам історію та містичні легенди цього палацу.

Читайте також: Їх немає на карті: маршрут покинутими містами та селами України

Історія

Цей величний замок був споруджений на місці дерев'яного дворища, яке ймовірно існувало тут ще у XV столітті. У XVII, коли місцевість належала до володінь польських панів Конєцпольських, розпочинається масштабне будівництво. Замок був поєднанням магнатської резиденції та оборонної фортеці.


Підгорецький замок / discoverukraine.com.ua

У 1635-1640 роки на території замку велися будівельні роботи під керівництвом відомого архітектора з Венеції Андреа дель Аква. Ренесансний палац мав квадратну форму, на рогах п'ятикутні бастіони. Бічні павільйони прикрашені мідними скульптурами атлантів.

Не міг Станіслав Конєцпольський не подбати й про захист свого маєтку. Довкола перед бастіонами були викопані дуже глибокі та широкі рови, облицьовані каменем. Перед в'їзною брамою було влаштовано підіймальний міст. Та така система була не надто надійною. У 1651 році вона не стримала нападу козацьких загонів, які підкорили замок. Відбудовувати його довелось вже новому власникові – Яну III Собєському. У різні часи тут правили Конєцпольські, Собєські, Жевуські та Сенґушки, кожен із господарів додав щось власне, у результаті Підгорецький замок має сьогоднішній вигляд. Але зараз, він офіційно віднесений до 100 пам'яток світу, що потребують негайної реставрації.


Підгорецький замок / vsviti.com.ua

Територія

Довкола палацу розкинувся великий красивий "італійський парк" – який рідко можна було зустріти на території сучасної України. Довгі зелені алеї запрошували на приємні вечірні прогулянки. На жаль, до наших днів він не зберігся.

Проте, збереглось дуже цікаве приміщення – Гетьманський заїзд, найстаріший в Україні готель і водночас корчма. Відомо, що свого часу, аби переночувати, тут зупинявся Оноре де Бальзак.

У міжвоєнний період тут діяв приватний музей князів Санґушків – українсько-литовського князівського роду, що мав багато володінь на Поділлі та Волині. У 1956 році у замку трапилась велика пожежа, яка понищила інтер'єри залів. Не відновлені вони й до сьогодні.

Довга алея зі старих лип веде до ще одного цікавого елементу палацового комплексу – костьолу Воздвиження XVIII століття. Прикрашений вісьмома скульптурами святих, він був збудований у стилі італійського бароко.


Костьол Воздвиження біля Підгорецького замку / md-ukraine.com

Легенда про Білу Пані

Найвідоміша постать Підгорецького замку – Марія Жевуська, яка зазнала страшної смерті. За легендою, колись її тіло було живцем замуроване у кам'яну стіну руками власного чоловіка. За що пан Жевуський так вчинив із молодою дружиною – існують різні версії. Одна із них навіть про те, що причиною була нездатність жінки народити графові спадкоємців. Та більш правдоподібно звучить версія невірності Марії своєму законному чоловікові.

Місць, де могла бути замурована графиня, у палаці є кілька. У підвалі, в який ведуть 4 сходини, привид бачили найчастіше. Є ще одна загадкова кімната. Це передпокій, який веде до спальні пана Жевуського. В одній зі стін – вмурований камін. Збережений ще із XVII століття, витвір дуже дивний: тут немає пічки, де можна розпалити вогонь, ані димоходу. На каміні – гравюра голови красивої жінки. Що знаходиться усередині каміна – ніхто не знає.


Муляж привида Марії Жевуської у підвалі замку / myukraine.org.ua

Цікаво: 6 красивих покинутих місць планети, які варто відвідати: дивовижні фото

Хай там що, та на численних світлинах, дійсно видніють незрозумілі плями білого кольору. Тут вже побували знімальні групи "Битви екстрасенсів", "Мисливців за привидами", "Місць сили" та багатьох інших проєктів, які стверджують, що це місце паранормальної активності.