Цікаво, що всі локації, у яких побувала Княгиня Ольга, а мовиться саме про неї, можна відвідати й сьогодні. І 24 Канал розповість про це трохи докладніше.
Навіщо княгиня Ольга возила сотню людей до Константинополя?
Княгиня Ольга вирушила у свій знаменитий дипломатичний тур до Константинополя, серця тогочасного цивілізованого світу, щоб вибороти для своєї держави визнання, нові торгівельні привілеї та укласти вигідний союз. Як свідчать історичні джерела, зокрема праця візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного "Про церемонії візантійського двору" та наша "Повість минулих літ", ця подорож відбулася у середині X століття – історики найчастіше схиляються до 957 року.
Замість звичних для її попередників військових походів, вогню і прибитих на брамах щитів, мудра правителька обрала шлях витонченої дипломатії та м'якої сили. Вона чудово розуміла, що для зміцнення молодої держави потрібні не тільки мечі, а й міцні міжнародні зв'язки, визнання її суверенітету та вихід на багаті ринки Візантійської імперії.
Подорож київської делегації до Царгорода була справжньою логістичною та дипломатичною спецоперацією, якій передувало ретельне політичне вивідування через руських купців та найманців. Ольга прибула до візантійської столиці не сама, а на чолі величезного й пишного посольства у понад 100 осіб. У складі цієї поважної делегації був і її син Святослав, і племінник, а ще 22 посли, 44 купці, 3 перекладачі та 18 наближених рабинь.
Проте візантійці вирішили випробувати характер руської гості на міцність. Флотилії довелося близько 2 місяців чекати на офіційний імператорський прийом на константинопольському рейді. Візантійська дипломатія ретельно вираховувала статус посольства, але Ольга виявилася міцним горішком. Під час аудієнції вона навіть домоглася звільнення від принизливого ритуалу проскінесису – потрійного поклону ниць перед троном – і привітала імператорське подружжя лише легким кивком голови.
Найцікавіше про руську реформаторку княгиню Ольгу: дивіться відео cliosfriends
Як Ользі вдалося перехитрити візантійського імператора?
Головною інтригою візиту, яка згодом обросла легендами, стало хрещення княгині. За літописною версією, вражений красою та гострим розумом Ольги, імператор Костянтин VII запропонував їй руку і серце зі словами: "Достойна єси цесарствувати у городі сьому з нами".
Проте київська правителька блискуче переграла візантійського василевса на його ж полі. Вона попросила імператора стати її хрещеним батьком, а після завершення таїнства, коли той знову заговорив про шлюб, спокійно зауважила, що за християнським законом батько не може одружуватися з дочкою.
А проте Костянтин VII не образився, навпаки – обдарував княгиню золотом, сріблом та коштовними паволоками. У хрещенні Ольга взяла ім'я Олена, а загалом цей крок дозволив їй піднятися у візантійській дипломатичній ієрархії та закріпити за собою престижний статус "дочки" імператора.
Утім, не всі далекоглядні плани Ольги здійснилися – зокрема, спроба породичатися через шлюб сина Святослава з візантійською принцесою зазнала невдачі. Та все ж цей візит став тріумфом руської дипломатії. Ба більше, коли відносини з Візантією згодом дещо охололи, Ольга продемонструвала дивовижну гнучкість і відправила посольство до німецького імператора Оттона I, заклавши підвалини багатовекторної європейської політики.
Сьогодні ж кожен охочий може повторити цей легендарний шлях, перетворивши його на захопливу сучасну мандрівку. Почавши з величного Києва, де правила княгиня, маршрут проляже вниз за течією Дніпра повз стародавній Вишгород, через Чорне море і завершиться у сучасному Стамбулі – колишньому Константинополі.
У турецькому мегаполісі ви зможете на власні очі побачити величну Айя-Софію, яка раніше була патріаршим собором і де, за переказами, хрестилася Ольга. А також пройтися площами, де колись шуміли візантійські палаци й вирішувалася доля нашої держави
Ось який вигляд має сучасний Стамбул, колишній Константинополь: дивіться відео TravelCodeUA
Чому Ольга мстилася древлянам та як її нащадки зміцнювали Русь?
Постать княгині Ольги є однією з найвизначніших в українській історії. Окрім своїх видатних дипломатичних подорожей, вона увійшла в пам'ять нащадків завдяки неймовірній та жорстокій відплаті за смерть свого чоловіка Ігоря. Історики сходяться на думці, що ця помста мала не лише особисті мотиви, а й важливе державне значення – приборкати непокірне плем'я та зміцнити центральну владу Києва.
Справу зміцнення держави та її міжнародного авторитету продовжили нащадки княгині. Зокрема, її онук Володимир Великий здійснив доленосний крок – прийняв християнство, що дозволило Русі стати повноправним суб'єктом європейської політики. Окрім релігійної реформи, князь ухвалив безліч важливих рішень, як-от почав карбувати власні гроші – златники та срібники, і вперше з тризубом.