Матеріал для тропи добровольці отримують від овець, які пасуться на сусідніх пагорбах. Шерсть тварин не потребує будь-якої обробки і її можна відразу викладати у доріжку.

Читайте також Столиця громадського туалету: як у Токіо з проблеми створили архітектурні родзинки

Проблема повзучості стежок

  • За словами офіцера з питань відпочинку у сільській місцевості Літріма Брайана Феннелла, цей проєкт є чудовим способом протидіяти феномену повзучості стежок.
  • Річ у тім, що місцевість в горах дуже нестійка, і щоб уникнути болота на своєму шляху, пішоходи часто виступають за межі стежки та мимоволі шкодять рослинності, яка захищає торфовище під ними.
  • Зараз, каже офіцер, ця проблема стала особливо актуальною, оскільки за останні роки ходьба в Ірландії стала популярним видом спорту.

Використання овечої шерсті

Якось Феннелл дізнався, що в Шотландії овечу шерсть використовують вже протягом 30 років як бар'єр між м'яким торфовищем і кам'яною поверхнею пішохідних стежок. Цей метод є більш екологічний, ніж пластикова мембрана та надійніший, ніж дерево, яке з часом гниє.

Насправді це дуже стара техніка, яка використовувалась у Римській імперії, коли вони будували дороги на водно-заболочених землях по всій Європі,
– розповідає Феннелл.

То чому б не скористатися нею тут у Літрімі, подумав він. Його задум підтримала група екодобровольців Mountain Meitheal, які займаються проєктами по збереженню та відновленню гірських та лісових доріжок.


Волонтери, які прокладають стежку з вовни / Фото Брайана Феннелла

Побудова гірських стежок

Тепер приблизно 20 волонтерів збираються кожні 2 тижні, щоб прокласти 120 метрів пішохідного шляху поблизу селища Манорхамілтон. Робота є доволі трудомісткою, оскільки добровольці не використовують важкої техніки. Єдиними інструментами є лопати, тачки і руки людей. Саме тому за раз вони можуть прокласти всього 10 метрів стежки.


Вовна кладеться під чотири прошарки каміння / Фото Брайана Феннелла

Процес передбачає викладання одного прошарку шерсті, який покривають чотирма шарами каменю. Останнім штрихом є вапнякова крихта, яка гармонійно зливається з місцевим ландшафтом.


Усю роботу волонтери виконують вручну / Фото Брайана Феннелла

Робота дуже вдячна, особливо коли пішоходи ходять і бачать, що ти робиш, і ти отримуєш позитивні відгуки,
– каже один з волонтерів.

Слава про їхню важливу місію поширилися по всій країні. І тепер до них звертаються люди з інших регіонів Ірландії з проханням допомогти прокласти таку саму стежку в їхній місцевості. Звичайно, волонтери залюбки погоджуються.


За один раз добровольці можуть прокласти 10 метрів стежки / Фото Брайана Феннелла