Від вулиць до подіумів: як субкультури вплинули на сучасну моду

У новому випуску спецпроєкту "У ритмі міста" 24 Канал у партнерстві зі Sprite розкаже, який одяг субкультур у тренді та чому вуличний стиль продовжуватиме підкорювати подіуми.

Як субкультури вплинули на моду

Хіп-хоп

У 1970 – 1980-х роках у Нью-Йорку утворилась хіп-хоп-культура, де музика, танці, графіті та вільний одяг були стилем життя. Вуличний фешн був настільки потужним, що зміг перетворити звичайні речі на тренди, без яких ми зараз не уявляємо життя.

До прикладу, спортивні костюми, які ще у 1939 році презентувала компанія Le Coq Sportif, були виключно одягом для спорту або відпочинку вдома. Популяризувати їх намагались через кіно, спортивні події, однак вбрання не привертало уваги людей. Так було до того, як гурт Run-D.M.C. записав трек My Adidas у колаборації з однойменним брендом і кліп до нього. Це стало поштовхом до того, щоб спортивні костюми і кросівки стали невід’ємною частиною нашого гардероба.

Run-D.M.C. – My Adidas: дивіться відеокліп

Після виходу треку спортивні костюми почали одягати брейк-дансери, для яких було важливо, аби одяг не сковував рухів. Також вони обирали футболки оверсайз, штани і худі, та доповнювали стиль кепкою й масивними прикрасами.

Завдяки великій популярності вуличного стилю ці речі й досі залишаються у тренді, а оверсайз залюбки носять світові модники.

Ще один приклад – масивні ланцюги, помітні логотипи й аксесуари. Вони стали частиною стилю хіп-хопу, а згодом привернули увагу дизайнерів люксового сегмента. У 1990-х дизайнер Dapper Dan вирішив перенести це на подіум та здобув популярність завдяки власним інтерпретаціям логотипів відомих модних домів. Цей культурний обмін став важливою частиною історії взаємодії хіп-хопу й високої моди.

Сьогодні любителі хіп-хоп-стилю обирають широкі штани і поєднують їх із базовою футболкою, прикрасами і кросівками. А модниці можуть додавати спортивному образу жіночності, комбінуючи спортивні речі зі взуттям на підборах.

Панк

Панк виник як протест проти усталених норм. І це відображено не тільки у філософії цієї субкультури, а й в одязі. Панки полюбляють рвані футболки, шкіряні куртки, шпильки і металеві ланцюги, а також шипи.

Важливим був і принцип DIY – do it yourself, тобто "зроби сам". Одяг не обов'язково мав бути новим, його перешивали, розрізали, прикрашали нашивками та металевою фурнітурою. Так звичайні речі перетворювалися на індивідуальний вуличний стиль.

Згодом елементи панку перейшли до колекцій високої моди. Дизайнерка Вів'єн Вествуд зробила панківську естетику частиною своєї творчості, а модні доми почали використовувати шкіру, шпильки, ланцюги й деконструкцію одягу як повноцінні дизайнерські прийоми.

Цікаво, що панк був настільки популярним, що у 2013 році Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку присвятив цьому явищу виставку PUNK: Chaos to Couture. Експозиція досліджувала, як символи панку, наприклад, металеві аксесуари, принти у стилі графіті та перероблені матеріали, потрапили у світ високої моди.

Сьогодні панківський вплив помітний у косухах, черевиках на масивній підошві, ременях із металевими деталями та прикрасах із ланцюгами. Навіть одна така річ може зробити образ виразнішим, і для цього не потрібно одягатися в стилі панк з голови до ніг.

Гранж

Гранж увійшов у масову культуру наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років разом із музичною сценою Сіетла. Одяг виконавців часто був далеким від гламуру, адже вони носили вицвілі футболки, картаті сорочки, потерті джинси, вільні светри та речі із секонд-хендів, що точно не асоціювалось зі знаменитістю.

Одним із найвідоміших представників цього стилю став фронтмен легендарного гурту Nirvana – Курт Кобейн. У його гардеробі були повсякденні речі, чоловічі та жіночі елементи, вінтаж і багатошаровість, які зараз у тренді.

Курт Кобейн / Фото Getty Images

Проте саме ця невимушеність привернула увагу індустрії. У 1992 році Марк Джейкобс представив для Perry Ellis колекцію, натхненну гранжем. Вона стала одним із найвідоміших прикладів того, як естетика альтернативної музичної сцени потрапила на подіуми.

Сьогодні впізнавані елементи гранжу – це футболки з назвами гуртів, картаті сорочки поверх топів, широкі джинси, потерті куртки та взуття з масивною підошвою.

Скейт-культура

Ще одне джерело натхнення для сучасної моди – скейтбординг. Для скейтерів одяг насамперед мав бути зручним і не обмежувати рухів. Звідси й широкі штани, вільні футболки, худі, кеди, бейсболки та міцні куртки.

Однак скейт-культура сформувала не лише практичний гардероб. Вона створила власну візуальну мову: графічні принти, ілюстрації, написи, логотипи та естетику, пов'язану з вуличним мистецтвом.

Саме з цього середовища виросли відомі бренди вуличного одягу. Наприклад, Supreme відкрився в Нью-Йорку у 1994 році як магазин для скейтерів. Згодом бренд став відомим далеко за межами цієї спільноти, а в 2017 році створив колаборацію з Louis Vuitton. Ця співпраця довела, що одяг, який колись асоціювався переважно з молодіжною субкультурою, може стати частиною високої моди.

Сьогодні впізнати скейт-стиль можна за широкими джинсами, футболками з великими принтами, кедами та вільними силуетами. А поєднання таких речей із класичним пальтом, сорочкою або структурованою сумкою дає змогу створити образ на контрасті – невимушений, але продуманий.

Чому вуличний стиль і далі буде в моді?

Історія субкультур показує, що тренди можуть народжуватися не лише в ательє та на подіумах. Іноді їх створюють музиканти, танцюристи, скейтери й молоді люди, які просто шукають спосіб відрізнятися від інших.

При цьому необов'язково належати до певної субкультури, щоб запозичувати її елементи. Можна носити футболку з мерчем у поєднанні з класичним жакетом, додати металеві прикраси до мінімалістичного образу або обрати широкі джинси замість звичного прямого крою. У цьому й полягає особливість сучасної моди: вона надихає на самовираження і пошук індивідуального смаку. Адже вуличний стиль нагадує, що одяг – це не лише про зовнішній вигляд, а й про культурні впливи, особисті вподобання та свободу бути собою.