Щоб побачити цю загадкову країну, туристи мусять платити 100 доларів податку за кожен день
У світі існує країну, щоб потрапити у яку туристам треба заплатити не лише за переліт, проживання та харчування, а й просто за дозвіл перебування. Країна стягує з більшості іноземних гостей спеціальний збір у розмірі 100 доларів за кожну ніч перебування. Це не просто туристичний податок: кошти спрямовують на охорону природи, розвиток інфраструктури, освіту, медицину та збереження культури.
Мовиться про Бутан – невелике гірське королівство у Гімалаях, яке затиснуте між Індією та Китаєм. Детальніше про цю унікальну країну розповість 24 Канал.
Чому за перебування у Бутані треба платити?
Довгий час Бутан залишався практично закритим для масового туризму, а туристичну галузь тут почали розвивати лише у 1974 році. Водночас Бутан послідовно намагається не перетворитися на черговий популярний напрямок. Саме тому більшість іноземців мають сплачувати збір за сталий розвиток (Sustainable Development Fee) – 100 доларів за кожну ніч. Тобто турист, який проводить у країні п'ять ночей, повинен сплатити 500 доларів податку.
Для дітей від 6 до 12 років діє ставка 50 доларів за ніч, а діти до 6 років від збору звільнені. Окремо стягується одноразовий збір за оформлення візи – 40 доларів.
За даними уряду Бутану, кошти SDF використовують для фінансування безкоштовної медицини, освіти та професійного навчання, розвитку інфраструктури, охорони природи, збереження культурної спадщини та підтримки місцевого бізнесу.
Бутан не прагне приймати мільйони туристів, адже тут дотримуються принципу "High Value, Low Volume" – "висока цінність, низькі обсяги". Ідея полягає в тому, щоб туризм приносив країні гроші, але не перетворював її міста, монастирі та природні території на місця масового туризму. Тож Бутан – це точно не напрямок для бюджетних мандрівників.
Що цікавого варто знати туристам про Бутан?
Тут є монастир на краю скелі
Одна з головних причин, чому туристи їдуть у Бутан, – це буддійський монастир Такцанг, більш відомий як "Гнізно тигра". Він розташований на схилі скелі високо над долиною Паро. До монастиря немає дороги, тому останню частину маршруту доводиться долати пішки.
Столиця Бутану – одна з найменших у світі
Столиця країни – Тхімпху. Це адміністративний і культурний центр Бутану, який геть не схожий на типову азійську столицю з величезними хмарочосами та нескінченними заторами. Навпаки – тут є традиційна архітектура, монастирі, храми і невисокі будівлі.
Тут є унікальні фортеці дзонги
Одна з найхарактерніших споруд Бутану – дзонг. Це масштабна фортеця-монастир, яка історично виконувала одночасно релігійні, адміністративні та оборонні функції. Такі комплекси є практично в усіх великих регіонах країни. Вони мають масивні кам'яні стіни, внутрішні дворики, храми та дерев'яні галереї.
Багато дзонгів будували без цвяхів та металевих конструкцій, дотримуючись традиційних технологій. Нині дзонги формують образ Бутану – країни, де серед сучасних доріг та готелів досі домінує традиційна гімалайська архітектура.
Дзонг Тронгса у Бутані / Фото з Вікіпедії
У Бутані існує концепція "валового національного щастя"
Одна з найбільш відомих особливостей країни – концепція Gross National Happiness, або валового національного щастя. Її запропонував четвертий король Бутану Джігме Сінг'є Вангчук у 1970-х роках. Ідея полягає в тому, що розвиток країни не варто оцінювати лише через економічні показники. Серед основних напрямів GNH – сталий соціально-економічний розвиток, збереження культури, охорона довкілля та ефективне державне управління.
Тому словосполучення "країна щастя", яке часто використовують щодо Бутану, – це реальна концепція державної політики.
У Бутані дуже багато лісів
Для гірської країни з відносно невеликою територією Бутан має надзвичайно багаті природні ландшафти. Ліси займають близько 71% території.
Тут є гори, на які заборонено підійматися
Бутан має одну дуже незвичайну особливість для гірської країни – частину вершин заборонено підкорювати. Зокрема, Гангкхар-Пуенсум вважається однією з найвищих непідкорених вершин світу, її висота становить близько 7570 метрів. Після 1994 року Бутан заборонив альпіністські експедиції на вершини понад 6000 метрів через релігійні та духовні переконання.
Самостійні подорожі у Бутані заборонені
Туристи не можуть спланувати самостійну подорож Бутаном. Держава суворо регулює сферу туризму, а тому всіх іноземців у Бутані має обов'язково супроводжувати місцевий ліцензований гід. Оформити візу та отримати дозвіл на в'їзд можна лише через офіційного бутанського туроператора або його міжнародних партнерів. Забронювати готель самостійно через Booking.com також не вдасться.
Бутан – це не напрямок для тих, хто шукає дешеву відпустку в Азії, але ця країна точно вартує додаткових витрат. Подорож у Бутан нагадує знайомство з окремим світом, де існують власні правила і закони.