Подорож Буковинськими Карпатами: Гірське Око – озеро, яке не має дна

Після перевалу дорога, яка веде вздовж румунського кордону, стає значно гіршою. Але то ще було терпимо.

Читайте також Подорож Буковинськими Карпатами: Шурдин – найвисокогірніший автомобільний перевал України

Біля дороги попри річку тягнеться паркан з колючим дротом, в буферній зоні де-не-де проходять вартові-прикордонники. В одному із сіл у нас перевіряють документи на КПП, і ми продовжуємо шлях до села Шепіт. В селі купуємо хліб, а також спілкуємося з місцевим мешканцем, який на власному джипі возить людей на "Памір", що розташований неподалік в горах.

Задля інтересу питаємо про ціну. Отож, вартість такого задоволення – 1 200 гривень (якщо їхати з Шепоту) або ж 2 500 гривень (якщо робити великий гак і їхати через село Сарата, яке ми теж хотіли відвідати). Але через те, що ми не шукаємо легких шляхів, або якщо бути чесним – не хочемо витрачати гроші, чемно дякуємо дядькові та вирушаємо далі, в бік Гірського Ока. Хоча дядько запевняє, що туди ми точно не заїдемо таким авто.

Дорога до Гірського Ока / Фото Романа Сенишина

Заїхали. Через перевал Джогіль до Верхнього Яловця, а звідти до Нижнього. І це був ще той екстрим, особливо дорога через перевал. Не повторюйте наших трюків, оскільки оптимальний варіант для такого маршруту – це позашляховик, і аж ніяк не звичайна легкова автівка. Дорогою проїжджаємо ще один пункт, де в нас знову перевіряють документи, але прикордонники привітні, з радістю розповідають про стан доріг та аналізують можливості нашого залізного звіра. Загалом, проїжджаючи через села, дивуєшся, як люди можуть так далеко жити від цивілізації, не маючи навіть банального транспортного забезпечення.

Нижній Ялівець / Фото Романа Сенишина

Ми зупиняємося в Нижньому Ялівці на відстані плюс-мінус 2 кілометрів від Гірського Ока. Могли б спробувати проїхати трохи ближче, але новозбудований дерев'яний міст через річку ще не відкрили, чекали місцевих виборів. Тому ми вирушили пішки.

Гірське Око

Озеро розташоване на висоті 1 128 метрів посеред лісу, біля підніжжя гори Творилець. Місцеві також називають його Буковинським, Карпатським або ж Чорним Оком. Це озеро природного походження сягає 100 метрів у довжину та близько 70 метрів у ширину. А як щодо глибини? На це питання ніхто не має відповіді, адже Гірське Око вважають бездонним. Справжню його глибину ще досі не виміряли, оскільки аквалангісти не можуть дістатися дна через затоплені величезні дерева, що розташовуються в хаотичному порядку.

Дорогою до Гірського Ока / Фото Романа Сенишина

Варто сказати декілька слів і про воду. Вона є дуже чистою і холодною. Навіть влітку при жаркій погоді температура води не підіймається вище 12 – 14 градусів. А от взимку деякі ділянки озера не замерзають, бо теплі потічки продовжують його наповнювати. Місцеві жителі вірять в легенду про те, що той, хто вмиється з ніг до голови водою Чорного Ока, буде щасливим у житті та успішним у всіх справах. Про всяк випадок ми пірнули в озеро, і хоч вода сковувала тіло, розуміли, що за щастя та успіх іноді доводиться платити. Нехай і таким чином.

Озеро Гірське Око / Фото Романа Сенишина

Гірське Око часто порівнюють з Синевиром, але воно не таке популярне, менше за розміром і, мабуть, не таке красиве. Проте озеро має свої переваги. Це дуже спокійна місцина, тому нам вона здалася ідеальною для кількаденного відпочинку. Намет можна поставити у лісі, довкола достатньо дров, а світанок на березі точно буде одним із найкращих в житті, зважаючи на свіжість гірського повітря. Сподіваємося, що ми пізнаємо таке задоволення якось згодом, бо попереду нас чекала ключова точка нашої експедиції Буковинськими Карпатами.

Цікаво Непідвладний часу: що приховують руїни Тараканівського форту

Детальніше дивіться у відео:

Далі буде...