Щороку Влколинець відвідує близько 100 тисяч людей. Деякі місцеві мешканці вже виїхали з села, бо не можуть тут спокійно жити. Про ситуацію у селі розповідає Le Figaro.
Що відомо про село Влколинець?
Історія села, яке оточене зеленими луками і лісами, сягає ще 1376 року. До нині тут зберігся цілісний комплекс старовинної забудови: близько 40 дерев'яних будинків, дзвіниця 18 століття, автентичні подвір'я тощо. Для туристів організовують екскурсії, майстер-класи з виготовлення народних костюмів, плетіння кошиків тощо.
Місцевим мешканцям платять по 400 євро на рік як компенсацію за можливі незручності від туристичного напливу. Крім того, селяни можуть подати додаткову заявку на фінансування ремонту житла. Однак цього недостатньо для нормального життя в історичному селі.
Історичне село Влколинець у Словаччині / Фото Романа Маленкова, "Україна Інкогніта"
Чому місцеві мешканці хочуть позбутися статусу ЮНЕСКО?
Відколи Влколинець став культурною спадщиною ЮНЕСКО, сюди ринули натовпи туристів. Нині це село є однією з найпопулярніших туристичних локацій Словаччини, через що життя місцевих мешканців стало нестерпним. Допитливі туристи постійно ходять довкола їхніх будинків, заглядають у вікна та на подвір'я.
68-річний Антон Сабуча намагається відлякати туристів, встановлюючи таблички біля свого будинку з написами "Приватна власність", "Вхід заборонено", "Фотографування заборонено" тощо.
Проблема в тому, що Влколинець не має інфраструктури для такої кількості туристів. Тут надто вузька під'їзна дорога, через що утворюються затори, нема великої парковки та громадських туалетів. Деякі туристи навіть пробираються на приватні подвір'я, щоб справити нужду.
Гірське село Влколинець / Фото Романа Маленкова, "Україна Інкогніта"
Люди бідкаються, що живуть наче у зоопарку, адже туристи постійно порушують їхню приватність і спокій. Влколинець більше не те спокійне гірське село, яке було колись. Тож місцеві вважають, що відмова від статусу ЮНЕСКО поверне їм нормальне життя. Навіть деякі туристи зізнаються, що не змогли б жити у таких умовах.
Зауважимо, що не всі місцеві мешканці дотримуються такої думки. Наприклад, представники адміністрації запевняють, що шукають вирішення цій проблемі і збираються удосконалити туристичну інфраструктуру.