Незвичний ландшафт відкрили дослідники Національного природного парку "Північне Поділля" у 2020 році, пише "Суспільне Львів".
Що потрібно знати про "Бродівську Сахару"?
Одним з тих, хто досліджував цю територію, був керівник відділу рекреакції Національного природного парку "Північне Поділля" Михайло Шишка. За його словами, бархани тут формуються природним шляхом під дією вітру.
Де є кущові насадження сосни, яка проросла, можна побачити, як утворюється бархан. Тобто вітер надуває до нього, обходить його з одного і другого боку й таким серпанком залишає таку форму. Вони в нас не надто високі, як у солідних пустелях, як-от Сахара чи Гобі. Тут вони метр-півтора, не більше. А в солідних пустелях – до 10 – 20 метрів,
– каже Михайло Шишка.
Загальна площа піщаного масиву разом із сосновими насадженнями становить близько трьох гектарів. Із них приблизно 1,3 гектара припадає на відкриту піщану ділянку без рослинності.
Ось такий вигляд має "Бродівська Сахара" / Фото з сайту "Суспільне Львів"
Михайло Шишка також наголосив, що цей масив має природне походження. Попри поширені припущення, кар’єру тут ніколи не було.
"Я цікавився у людей, чи був тут кар'єр, чи колись тут видобували пісок. Люди казали, що вивезти його звідси практично неможливо. Біля цієї пустелі вони хіба що здирали родючий чорний ґрунт із рослинністю, а вже потім викопували цупкий пісок", – розповів керівник відділу рекреації Національного природного парку "Північне Поділля".
Самі мешканці Ражнева до назви "Бродівська Сахара" ставляться з усмішкою. Для них це звичайна піщана місцевість, однак саме така назва допомогла привернути увагу мандрівників.
Цікава локація на Львівщині / Фото з сайту "Суспільне Львів"
Директор туристичної компанії Ігор Губіліт розповів, що локацію свідомо порівняли з Олешківськими пісками, щоб зробити її впізнаванішою.
Щоб привабити людей, ми назвали "Бродівська Сахара". Крім нас, ще називали "Ражнівські піски", і ці назви йдуть паралельно одна до другої. Люди час від часу туди їздять,
– зазначив чоловік.
Та попри зростання інтересу туристів, ця територія досі не має офіційного природоохоронного статусу. Михайло Шишка перенонаний, що унікальний піщаний ландшафт заслуговує на збереження.