Найнижча точка України ховається біля солоного лиману: як її можливо відвідати
В Україні є місце, яке розташоване нижче рівня моря, але про нього знають значно менше, ніж про найвищу вершину країни. Воно має незвичайний природний ландшафт і пов'язане з одним із найвідоміших лиманів Одещини.
Про Куяльницький лиман та його стан детально писало видання eco.rayon.in.ua.
Де розташована найнижча точка України?
Куяльницький лиман – це солона водойма на Одещині, відділена від Чорного моря вузьким піщаним пересипом. Саме в його найглибшій частині розташована найнижча природна точка України – на позначці близько – 5 метрів відносно рівня моря. Середня глибина лиману становить приблизно 1,5 – 2 метри, а площа близько 55 квадратних кілометрів.
У посушливі роки вода тут частково випаровується, залишаючи соляні відклади. Колись Куяльницький лиман був гирлом річки Великий Куяльник. Згодом піщаний пересип відділив його від моря, через що вода стала значно солонішою. Так сформувалася унікальна екосистема, пристосована до високої концентрації солі.
Чим відомий Куяльницький лиман?
Особливість Куяльника не лише в його географічному розташуванні. Лиман має природне, лікувальне та наукове значення. З 16 століття тут добували сіль. Спочатку цим займалися козаки, пізніше чумаки та приватні підприємці. Соляний промисел проіснував до 1930-х років, коли його витіснила дешевша кримська та донецька сіль.
Про минулий промисел нагадують ряди стовпчиків у лимані, між якими встановлювали перегородки для висушування солі. У 1833 році лікар і науковець Ераст Андрієвський заснував на березі лиману курорт. Він досліджував місцеві грязі та використовував їх для лікування. Так виник "Куяльник" – один із найстаріших бальнеогрязьових курортів півдня України.
Основою курорту стали лікувальні грязі, або пелоїди. Їх вважають еталонними серед аналогічних мулово-сульфідних грязей. Лікувальне значення має і солона ропа, склад якої близький до води Мертвого моря. Поряд із лиманом також видобувають мінеральну воду "Куяльник".
Куяльницький лиман / інстаграм krasoty.zemli
Яка природа збереглася навколо лиману?
На берегах Куяльника росте понад 500 видів степових рослин, 17 із яких занесені до Червоної книги України. Серед них різні види ковили, тюльпан Шренка, одеський ооставник та горицвіт весняний. Тут також збереглися унікальні ділянки ковилового степу.
Особливо різноманітним є пташиний світ. На лимані утворюють багатотисячні колонії крячки, чайки та кулики, а гніздяться річкові крячки, шилодзьобки та інші види. Є тут і птахи, занесені до Червоної книги України: ходулочники, морські зуйки та лучні дерихвости.
Взимку значення лиману для пернатих зростає, адже через високу солоність його вода не замерзає за незначних морозів. Тому сюди прилітають великі зграї птахів.
Чому Куяльницький лиман потребує порятунку?
Попри природне та лікувальне значення, сьогодні лиман стикається з серйозною проблемою: він міліє, а його солоність зростає. Майже всі річки, які живили водойму, пересохли, були розорані або перетворені на ставки.
За даними Інституту морської біології НАН України, для нормального існування біологічної складової лиману та збереження лікувальних властивостей пелоїдів солоність ропи не повинна перевищувати 250 грамів на кубічний дециметр.
У 2023 році показник уже становив близько 280 грамів. За надмірної солоності гинуть організми, характерні для лиману. Зокрема, рачки артемія саліна за високої концентрації солі стають червонуватими та гинуть. Їхні відмерлі частинки разом із мулом і сіллю беруть участь у формуванні лікувальних грязей, тому зміна сольового балансу може позначитися і на їхніх властивостях.
Ситуацію ускладнила війна. На початку 2022 року Куяльницький лиман отримав статус національного природного парку, однак адміністрацію парку так і не створили, а фінансування на заходи зі збереження території не виділили. Того ж року через нестачу коштів не проводили екологічний моніторинг.
Крім того, російські ракетні удари по об'єктах і населених пунктах біля лиману завдали додаткової шкоди його екосистемі. Як раніше розповідав Владислав Балінський, голова ГО "Зелений лист", кілька ракет навіть потрапили у водойму і не розірвалися. Водночас досліджень, які б показали можливе забруднення через витік горючих речовин, не проводили.
Що зараз відбувається з Куяльницьким лиманом?
Після весняного паводка стан Куяльницького лиману дещо покращився. Великий Куяльник та інші річки вперше за 20 років сильно розлилися, однак через замулені і зарослі русла до лиману дійшло лише 15 – 20% паводкової води. Про це "Одеському життю" розповів Олег Деркач, керівник науково-дослідного відділу Національного природного парку "Куяльницький".
Попри це, рівень води за літо залишився вищим: з 5,6 він піднявся до 6,4 метра, а солоність знизилася до близько 260 проміле. Для порівняння, торік і позаторік у цей період вона перевищувала 350 проміле. Покращення позначилося і на природі: цього року на лимані нарахували близько 5000 птахів 18 видів, серед них п'ять червонокнижних. Після більш ніж дворічної перерви також відновили видобуток лікувальних грязей.
Водночас головна проблема залишається – лиману бракує прісної води. Тому для його відновлення необхідно розчистити русло Великого Куяльника, прибрати перешкоди для вільного стоку води та відремонтувати гідротехнічну споруду, яку не ремонтували з 2014 року.
Адреса розташування Куяльницького лиману: дивитись на картах