Має понад 100 споруд: чим унікальна Києво-Печерська лавра, що постраждала від обстрілу РФ
У ніч на 15 червня російські окупанти здійснили масований обстріл Києва ракетами та дронами. Під удар потрапила одна з найвизначніших українських святинь Києво-Печерська лавра. Російський дрон влучив у дах Успенського собору, внаслідок чого була пошкоджена значна кількість об'єктів верхньої частини будівлі.
Києво-Печерська лавра є не лише духовним символом України, а й унікальною історичною та архітектурною пам'яткою зі світовим визнанням. Саме тому ми вирішили нагадати, чим особливий цей комплекс та які унікальні пам'ятки він зберігає.
Дивіться також Ви точно бачили цей храм на фото, але навіть не підозрювали, що він на Прикарпатті
Чим унікальна Києво-Печерська лавра?
Києво-Печерська лавра вважається одним із найбільших монастирів світу та однією з головних архітектурних пам'яток України. Комплекс стабільно включають до різноманітних рейтингів найкрасивіших монастирських ансамблів світу.
Як розповідає "Україна Інкогніта", монастир займає 22 гектари землі, які були подаровані йому Великим київським князем Ізяславом Ярославичем. На цій території розташовано понад 100 різноманітних споруд, серед яких 14 храмів, 3 дзвіниці, 4 фортечні башти, лікарня, друкарня та десятки келійних корпусів.
Однією з найвизначніших особливостей лаври є її печери. У глибинах лаврських пагорбів розташовані розгалужені мережі підземних ходів, де зберігаються мощі понад сотні святих отців Русі-України. Серед них: засновники монастиря Антоній і Феодосій, літописець Нестор та Ілля Муровець.
Архітектурний ансамбль лаври вирізняється домінуванням українського (козацького, мазепинського) бароко. Навіть храми домонгольського періоду були увінчані грушеподібними банями та оздоблені характерним орнаментальним декором цього стилю.
Значний внесок у розвиток українського бароко на території монастиря зробили гетьман Іван Мазепа, його полковники, а також архітектори Ковнір і Шедель, які працювали над розбудовою обителі у 18 столітті. Історія монастиря бере початок ще у 1051 році, коли монах Антоній, який прийняв постриг на горі Афон, заснував печерний монастир.
Згодом його учень Феодосій розбудував обитель, перетворивши її на головний центр поширення християнства на Русі та духовної освіти, а також звів Успенський собор – найбільший монастирський храм.
Дивіться також Чому костел Святого Антонія у Струсові називають архітектурною перлиною Тернопільщини
У 12 столітті монастир отримав статус лаври – найвищий статус православного монастиря. З часом він став одним із найбагатших монастирів Європи: у його власності перебували три міста, сім містечок, близько двохсот сіл і хуторів, а також заводи, винокурні та пасіки.
Які легенди існують навколо Києво-Печерської лаври?
Навколо печер Києво-Печерської лаври протягом століть виникло чимало легенд. Одна з найвідоміших розповідає про існування секретних підземних ходів, які нібито з'єднують Лавру з іншими монастирями Києва. За іншою версією, підземні тунелі можуть простягатися аж до Почаївської обителі та храмів Чернігова. Втім, точних фактів, які б підтверджували ці припущення, немає.
Також розповідають, що до появи ченців у печерах мешкали розбійники, які ховали там награбовані багатства. Саме тому і донині існують легенди про незліченні скарби, що можуть бути заховані у підземеллях Лаври. Особливо багато переказів пов'язано з Варязькою печерою, яку вважають найдавнішою серед лаврських.
Свою назву вона отримала через те, що, за легендами, нею користувалися варяги, які рухалися Дніпром шляхом "із варяг у греки". У Печерському патерику (давня збірка оповідань – 24 Канал) також згадується, що саме у цій печері варяги сховали скарб: золото, срібло та латинський посуд, тобто католицькі посудини для богослужіння.