Кінбурнська коса: неймовірний відпочинок на чорноморському півострові
Шлях до Кінбурнської коси є нелегким, але це місце варте будь-яких зусиль! Уявіть гектари білосніжних піщаних пляжів та чисті блакитні води Чорного моря. Тепер додайте багато чудових атракцій у цьому районі, включаючи екскурсії на човні під час заходу сонця, поїздки на рожеві озера та спостереження за рожевими пеліканами, і ви отримаєте відчуття унікальної української кемпінгової пригоди.
Як відомо, Кінбурнська коса, або Кінбурн – півострів у Чорному морі протяжністю 45 кілометрів. Півострів розташований між Ягорлицькими затоками та Дніпро-Бузьким лиманом на стику Херсонської та Миколаївської областей.
Читайте також Втекти на вихідні: ідеальні локації Київщини для сімейної поїздки
Кінбурнська коса – поєднання довгої прибережної смуги, піщаних дюн, хвойних та дубових лісів, унікальних представників флори та фауни, сольової промисловості. Ширина довгого піщаного мису коливається від декількох метрів до приблизно десяти кілометрів. Сам початок Кінбурнської коси, де ширина мису сягає 10 кілометрів, нагадує пустелю, обрамлену дубовими гаями.
Історичні факти про Кінбурнську косу
Відвідування Кінбурнської коси починається з ознайомлення з багатою історією такого дивовижного природного заповідника. Давні греки та скіфи були першими поселенцями тут. Давньогрецький історик, якого сам Цицерон вважав "батьком історії", називав цю територію Гілеєю та Борисфенідою, що означає "земля під густим лісом".
За історичними даними, Кінбурнська коса була частиною торгового шляху з Балтики до Візантії – "від варягів до греків". Поява сучасної назви півострова датується XV століттям. Турки, що мешкали на півострові, звели оборонну споруду під назвою Кілбурун. Шкода, але фортеця в первісному вигляді до наших днів не збереглася.
Перші руйнування сталися під час битв турків із військами на чолі з російським полководцем – князем Олександром Васильовичем Суворовим. Повне знищення оборонної споруди сталося під час Кримської війни, коли Російська імперія воювала з коаліцією Британської, Французької, Османської імперій та Сардинського королівства.
Радянська влада організувала військовий полігон на території Кінбурнської коси. Згодом тут облаштували прикордонну зону. Деякі пам'ятники та храми свідчать про таку багату та багатогранну історію Кінбурна:
- козацький хрест, присвячений отаману Сидору Білому;
- зведений пам'ятник на честь Олександра Суворова;
- незначні залишки фортеці Кілбурун;
- храм у селі Покровка Миколаївської області;
- храм у селі Геройське Херсонської області.
Соляна промисловість
За кілька кілометрів від села Геройське є соляні шахти. Їх відмінна риса – яскраво-рожевий колір із помаранчевим відтінком. Як і кілька століть тому, сьогодні сіль видобувають відкритим способом. Завдяки своєму дивовижному зовнішньому вигляду рожеві солоні озера є улюбленим місцем для мандрівників, науковців та фотографів.
Кінбурнська коса / Фото Kirilivka
Флора та фавна
На косі можна побачити степових вовків, куниць, буйволів, єнотоподібних собак, диких коней, оленів, бобрів, зайців, лисиць та інших представників фавни, включаючи рідкісні види.
На озерах оселилися сотні птахів: лебеді, баклани, качки, травники, зимородки та інші. Більшість птахів занесені до Червоної книги. За офіційними даними орнітологів, в цих краях мешкає приблизно 240 видів птахів.
Сюди приїжджають організовані групи туристів для вивчення рідкісної дикої природи. Справжньою визначною пам'яткою природного заповідника є рожевий пелікан. На жаль, популяція цього виду значно скоротилася за останні десятиліття.На відвідувачів півострова чекає неймовірний сюрприз: реліктові ліси. Широка частина коси приємно радує мальовничими дубовими та березовими гаями, на які не вплинула цивілізація. Як свідчать легенди, десь тут є дуб, що став відомим завдяки Олександру Пушкіну у поемі "Руслан і Людмила". І раптом, справді, саме на Кінбурнській косі було те казкове Лукомор'я? Якщо подивитися на старі топографічні карти, то можна виявити, що ця місцевість називалася Лукомор'я.
Кінбурнська коса / Фото Ukrainer
Солоні озера Кінбурнської коси чергуються з прісними водоймами. Уявіть, що на такій невеликій території понад 150 озер! Восени сюди поспішають грибники, які виходять із густого лісу з повними кошиками білих грибів.
Ще один цікавий факт про Кінбурнську косу: ландшафт тут постійно змінюється. Наприклад, значну територію півострова займають дикі заболочені зарості, які місцеві жителі охрестили "сагами".
Як дістатися до Кінбурнської коси
Дістатися до півострова не так просто, але немає нічого неможливого.
Автомобіль
Подорож до Кінбурнської коси на власному автомобілі можна назвати справжнім сафарі. Мало хто знає, що асфальтована частина дороги закінчується біля села Геройське Херсонської області. Далі – піщані дороги. Щоб подолати українські піщані дюни, потрібен потужний позашляховик. Звичайна машина не проїде такою дорогою!
Автобус
Дістатися з Херсона до Кінбурнської коси можна на автобусі. Регулярний або приватний автобус їде з міста Олешки. Потім звертає на пристань Гола. Кінцевим пунктом призначення буде село Геройське. Щоб дістатися до Покровська, не обійтися без позашляховика. Таку подорож організовують місцеві жителі коси.
Якщо ви плануєте їхати з Одеси чи Миколаївської області, тоді потрібно дістатись будь-яким автобусом або мікроавтобусом до міста Очакова. Потім вам слід пересісти на морський човен, який прямує до Кінбурнської коси.Перехід через воду
Подолати Дніпро-Бузький лиман можна на човні, який виходить зі причалу №333 міста Очаків. Згідно з графіком, у туристичний сезон човни відправляються двічі на день: о 7:00 та 15:00.
Де зупинитися на Кінбурнській косі
Ви можете жити в наметі, зняти кімнату в місцевих жителів, оселитися на базі відпочинку або зупинитися в кемпінгу:
- Гостьовий будинок "Кінбурн Хаус";
- Готель "Пелікан";
- База відпочинку "Таврія";
- Гостьовий будинок "Квітуча оливка";
- Готель "Аромат".
З другої половини травня до кінця жовтня триває туристичний сезон. Вода в морі прогрівається рано – наприкінці весни або на початку літа.