Село, де народився справжній богатир: звідки родом Іван Сила і що тут варто подивитись
Іван Сила – не легендарний персонаж, а справжня людина, котра у минулому столітті викликала захват у людей по всьому світу. У 1928 році його визнали найсильнішою людиною планети, а майже через 100 років ми закликаємо відвідати його малу батьківщину.
28 липня минає 127 років з дня народження Івана Сили, який був настільки видатним борцем, боксером, силачем й артистом цирку, що деякі з його силових трюків не здатні повторити і понині. 24 Канал трішки розповість про гордість Закарпаття та закликає вас заїхати до його рідного села, куди він на піку слави повернувся разом зі своєю молодою дружиною.
Що відомо про Івана Силу?
Народився Іван Федорович Фірцак – так його насправді звали – у 1899 році у селі Білки, що в Хустському (колись Іршавському) районі на Закарпатті. Увагу до себе він швидко привернув завдяки своїй неймовірній фізичній силі. Вже у 20-річному віці він вирушив до Праги на заробітки, де потрапляє на завод. Згодом Іван влаштувався на залізничний вокзал, де працював вантажником.
Це цікаво! На цьому місці праці була фіксована оплата за кожен кілограм ваги, який переносить співробітник. Іванові свою норму вдавалось виконувати за якихось пів дня.
Відомим і популярним Іван в амплуа спортсмена-аматора став у 20-х роках. Тоді він здобував перемоги на бійцівських турнірах, а також змаганнях у столиці Чехії. Звернімо увагу на його перший спортивний поєдинок, який він провів з мандрівним силачем Вілетом. Останній заробляв собі кошт на харчі та проживання завдяки своїм виступам, які він проводив на вуличних аренах.
Вілет цей бій програв, а Івана помічає тренер Ондржей Нейман. Він же і став наставником силача з Закарпаття на тривалий проміжок часу. Іван свого тренера називав "паном професором", а також тренувався з 25-кілограмовою гирею. Цікаво, що він носив її не лише вдома у дворі, а й катався з нею у трамваї.
Іван Сила: дивіться трейлер фільму
Інші цікаві факти про Івана Силу:
На чемпіонаті Чехословаччини з важкої атлетики у 1922 році йому вдалось здобути золоту медаль, піднявши вагу у 150 кілограмів.
Крім того, він 70 разів отримував золото у боротьбі з гирьового спорту, а також перемагав на конкурсі краси тіла у Парижі.
Фірцак-Кротон покинув аматорський спорт і долучився до циркового мистецтва, ставши артистом "Герцферт-цирку", відомого у Празі. Власне, у цьому цирку він і отримав своє нове ім'я – Іван Сила.
Він виступав у 64 країнах світу, де демонстрував божевільні трюки: рвав голими руками залізні ланцюги, жонглював гирями, кулями та штангами, лежав на розбитому склі, коли на ньому було 500 кілограмів ваги. Він також тягнув вантажівки зубами, пальцями гнув цвяхи та робив з них різноманітні фігурки, які отримували глядачі.
Звернімо увагу! Іван отримав ім'я античного героя Кротона завдяки своїй феноменальній силі, а також трюкам, які били рекорди.
Повернімось до регіону, де народився Іван Фірцак-Кротон, – до Закарпаття.
Що подивитись на малій батьківщині Івана Сили?
Як ми вже говорили, Іван народився у селі Білки, яке нині вважається одним з найбільших в Україні. Розкинулось воно у долині річки Боржави, при впадінні у неї однойменної річки Білки. Цікаво, що крізь село проходить вузькоколійка, яка нині не працює, – Берегове – Кушниця.
Де розташоване село Білки: дивіться на карті
Достеменно невідомо, чому село отримало таку назву, але є кілька версій. Одна з них посилається на легенду про Більку – красиву та бідну дівчину-білявку, котра працювала у старого багатого пана, котрий закохався у неї. Втім, серце дівчини було зайняте, адже вона любила бідного парубка. Але батьки Більки наполягали на тому, щоб вона стала парою цьому пану, через що вона пішла до потоку та втопилась з горя. З тих пір потік назвали на її честь, а село, яке розкинулось на його берегах, – Білки.
Якщо вірити іншій легенді, то тут колись була торговиця. Навкруги росло чимало дерев, на яких мешкали білки. І торговці, щоб пояснити, де розташований ринок, казали просто: Там, де білки.
Одна з візитівок села Білки – церква Святоуспіння Пресвятої Богородиці, йдеться у блозі Adamenko-Tours. Мовиться про велику муровану базиліку, яка виділяється бароковою вежею, яка височіє над входом. На фасаді можна побачити табличку, яка розповідає нам про те, що церкву споруджували з 1797 по 1822 роки за священника В. Романця, а також куратора С. Андрашка. Інтер'єр храму розмальовував знаний живописець і майстер іконопису Фердинанд Видра. Також на стелі можна побачити дату "1865" та підпис ще одного художника Іоана Вайріха. Останній працював з Видрою у селах Горбок та Мала Розтока на Закарпатті.
Церква Святоуспіння Пресвятої Богородиці у селі Білки / Фото зі сторінки церкви у фейсбуці
У цьому храмі особливо важливо здіймати голову догори. А все тому, що виділяється він об'ємними розписами. На мить може здатись, що це не звичайні стіни, а справжні рельєфи, покриті фарбою. Насправді ж усе це – робота вмілих рук і гра світла та тіней.
Об'ємні розписи на стелі церкви вражають / Фото зі сторінки церкви у фейсбуці
Також варто звернути на цікавий хрест тверезості, встановлений на подвір'ї церкви. Ще у 1874 році він стояв на місцевому кладовищі, а з часом його перенесли до храму. На лицьовій стороні можна побачити такий напис: "Памятникъ братства тверезости заведеного отъ Пия ПАПЫ IX 1874", а на тильній: "Крест победил поганство Победит и пьянство".
Перейдіть через дорогу, щоб побачити місцевий будинок культури. Тут же стоїть скульптура Іванові Фірцаку. Обов'язково зробіть з ним селфі.
Скульптура Іванові Фірцаку-Кротону / Фото Білківської сільської ради
Поблизу скульптури Іванові Силі 10 років тому з'явилась мініскульптура, яку встановили, щоб вшанувати пам'ять жертв голокосту. Над нею працювали скульптор Михайло Колодко, а також коваль Василь Криванич. За основу скульптури взяли один з кадрів з "Альбому Аушвіц". Мовиться про унікальний документ, єдине збережене фотосвідчення жахіть, які відбувались в Аушвіці.
Звернімо увагу! 35 років цей альбом зберігала Лілі Якоб-Зельманович Мейер, котра народилась у селі Білки. Згодом вона передала його меморіалу "Як Вашем".
Дорогою до села Білки можна побачити Бароковий палац-фортецю графів Телекі. Він розташований у селі Довге та датований XVIII століттям. На жаль, за доброю традицією "совітів", з 1954 року тут розміщений туберкульозний диспансер. Діє він тут і по сей день.
Відкрийте для себе малу батьківщину Івана Сили, щоб відчути дух місця, де він народився та виріс. А також подивіться фільм про нього, який вийшов у 2013 році. Він однозначно не залишить вас байдужими.