Таємниця київського Йордану: де насправді Володимир хрестив Русь і що там можна побачити

Це Почайна, і сьогодні її збережене річище та сакральні місця навколо є унікальним маршрутом для захопливої вихідної мандрівки. 24 Канал розповість про це докладніше.

Де насправді Володимир хрестив киян?

Ця дивовижна історія розкриває таємниці стародавнього Києва та запрошує у подорож берегами справжнього "українського Йордану". Як свідчить "Повість минулих літ" та численні історичні розвідки, масове хрещення мешканців Києва князем Володимиром насправді відбувалося не у Дніпрі, а у водах його правої притоки – річки Почайна. Щонайменше, це найпоширеніша серед сучасних істориків версія.

У давнину Почайна була глибокою та повноводною, протікаючи біля самого Подолу. Вона відділялася від Дніпра лише вузькою піщаною косою, що й створило історичну плутанину серед літописців. Для масштабного обряду потрібен був зручний берег без стрімкої течії та урвищ, де люди могли безпечно зайти у воду, і саме тиха Почайна в районі сучасної Поштової площі, де тоді містилася гавань, стала ідеальним місцем.

Протягом століть через індустріалізацію, будівництво залізниці та зведення житлового масиву Оболонь легендарну річку буквально стерли з карт, засипавши її гирло та перетворивши річище на систему напівзабутих озер і бетонних колекторів. Проте завдяки неймовірним зусиллям київських активістів та краєзнавців історичну справедливість було відновлено. Сьогодні кожен охочий може пройтися унікальним маршрутом та доторкнутися до живої історії хрещення Русі.

Цікаві факти про історію та сучасний вигляд річки Почайна: дивіться відео STEPANETS

Які локації варто відвідати навколо історичної ріки Почайна?

Першою обов'язковою зупинкою мандрівки є Поштова площа. Саме тут, у місці історичного злиття Почайни та Дніпра, під час археологічних розкопок було знайдено унікальні артефакти та цілі вулиці часів Русі. Поруч височіє витончена церква Різдва Христового, а трохи далі, на вулиці Почайнинській, розташована старовинна Іллінська церква – за переказами, перший християнський храм Києва, зведений біля вод Почайни ще за часів князя Ігоря.

Далі варто піднятися на легендарну Володимирську гірку. Прогулянка цим зеленим парком веде до величного пам'ятника князю Володимиру Великому, який височіє над дніпровськими схилами. Звідси відкривається неймовірна панорама на Поділ та колишнє річище Почайни. Неподалік, біля підніжжя гори, розташоване Хрещатицьке джерело та колона Магдебурзького права, яку також називають Нижнім пам'ятником святому Володимиру. За легендою, саме у цьому джерелі князь хрестив своїх синів.

Для тих, хто прагне побачити збережену живу воду літописної річки, шлях лежить на Оболонь. Між станцією метро "Почайна" та розважальним комплексом "Блокбастер" зберігся природний шматочок річища. Тут активно створюють сучасний парк "Почайна", де можна прогулятися вздовж берега, відчути особливу сакральну атмосферу та навіть відвідати Йорданське озеро, де священники традиційно проводять освячення води.

Ось який вигляд має історичний Київ у наші дні: дивіться відео SvitzRodzynkoyu

Що варто пам'ятати про День хрещення та постать князя Володимира?

Хоча літописи змальовують хрещення Русі як одномоментну та винятково урочисту подію, історичні факти свідчать про тривалий і складний процес. Відмова князя Володимира від язичництва та вибір християнства були продиктовані не лише релігійними мотивами, а й політичним розрахунком – прагненням зміцнити центральну владу та вивести державу на міжнародну арену. 

Реальний перехід до нової віри тривав десятиліттями й супроводжувався прихованим спротивом та повстаннями. Намагання повністю викорінити старі вірування зазнало невдачі, що призвело до виникнення унікального явища двовір'я – злиття язичницьких обрядів (таких як Коляда чи Купала) з християнськими святами. Водночас прийняття християнства стало потужним цивілізаційним стрибком – воно кардинально змінило повсякденне життя предків, дало поштовх розвитку писемності, архітектури та європейській інтеграції Русі. 

День хрещення Київської Русі-України відзначають з 2008 року – раніше 28 (до 2023), а нині якраз 15 липня. Ця дата є символічною, адже саме 15 липня 1015 року є днем смерті та вшанування пам'яті рівноапостольного князя Володимира Великого. І на цю ж дату припадає державне свято – День Української Державності.