Місто, яке поглинає пустеля: чому тисячі туристів їдуть до покинутого Колманскопа
Ще на початку 20 століття це місто було одним із центрів діамантового буму в Намібії. Проте багатство не врятувало його від занепаду, адже тепер колишні будинки стоять порожніми, а їхні кімнати поступово заповнює пустельний пісок.
Видання National Geographic розповіло, як виникло це незвичайне місто, чому його залишили мешканці та що приваблює сюди туристів сьогодні.
Як серед пустелі виникло багате діамантове місто?
Історія Колманскопа почалася 1908 року. Одного вечора працівник залізниці Захаріас Левала прибирав пісок із колій і помітив камінці, що виблискували в сутінках. Його німецький роботодавець визначив, що це діаманти.
Сам Левала, на жаль, за свою знахідку не отримав жодної винагороди. Новина швидко привабила шукачів дорогоцінного каміння. Вже до 1912 року тут виникло місто, яке щороку виробляло близько мільйона каратів діамантів.
Для розуміння, це понад 11,7% світового видобутку!
Попри розташування у пустелі, Колманскоп став осередком розкоші. Тут працювали пекарня, м'ясна крамниця, пошта та фабрика льоду, а прісну воду доправляли залізницею. До міста навіть приїжджали європейські оперні колективи.
Однак за багатством Колманскопа стояла трагічна історія колоніалізму. Поселення було частиною німецької колонії Німецька Південно-Західна Африка. За 4 роки до відкриття діамантів народ гереро повстав проти німецьких колонізаторів, які у відповідь убили понад 60 тисяч представників цього народу.
Чому тоді заможні мешканці покинули Колманскоп?
Спочатку шукачі могли швидко розбагатіти, збираючи діаманти просто з поверхні пустелі. Проте німецька влада прагнула контролювати прибутковий промисел. Значну територію Намібії оголосили Sperrgebiet – закритою зоною, куди звичайним людям заборонили в'їзд, а права на видобуток передали одній компанії з Берліна.
Це рішення мало тяжкі наслідки для місцевих жителів. Людей витісняли з їхніх земель, а багатьох залучали до роботи на копальнях, де вони місяцями жили у тісних бараках (довгі будівлі, призначені для проживання великої кількості людей у невеликих приміщеннях).
Згодом поклади діамантів у районі Колманскопа почали виснажуватися. У 1928 році на південь від міста, у прибережних терасах, знайшли ще багатші родовища. Мешканці почали масово виїжджати, залишаючи будинки та майно.
До 1930-х років видобуток у цій місцевості занепадав, а в 1956 році Колманскоп остаточно спорожнів. Пустеля поступово повертала собі територію: пісок проник у будинки, заповнював кімнати та накривав колишні оселі.
Чому в наш час до покинутого міста їдуть десятки тисяч туристів?
У 2002 році приватна компанія Ghost Town Tours отримала дозвіл перетворити Колманскоп на туристичну атракцію. Відтоді відвідувачів доправляють до закритої зони, щоб вони могли оглянути та сфотографувати будівлі, які поглинає пісок. Щороку тут буває до 35 тисяч туристів. Їхні відвідини приносять прибуток сусідньому прибережному місту Людериц.
Мандрівників приваблює незвичайний вигляд поселення: вицвілі шпалери, зруйновані стіни та кімнати, заповнені піщаними дюнами. Попри спроби зберегти історичні будівлі та обмежити кількість відвідувачів, руїни продовжують руйнуватися.
Дослідження, проведені приблизно у 2010 році, засвідчили помітне погіршення стану кількох споруд. Тож у майбутньому пустеля може повністю поглинути залишки міста, яке колись забезпечувало значну частку світового видобутку діамантів.
Де розташоване місто Колманскоп: дивитись на картах